ЗЕМЕЛЬНІ НОВИНИ

 

Фонд державного майна України запровадить зміни в сервісі автоматичної оцінки землі

                                                                 7 грудня 2021 року

 Сьогодні відбулося 5-те засідання Земельного штабу.

«Ринок землі працює в штатному режимі, на сьогодні зареєстровано майже 60 тис. правочинів щодо купівлі-продажу землі, якими охоплено понад 150 тис. га землі», -  зазначив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, відкриваючи засідання.

Середня ціна за гектар, як підкреслив Роман Лещенко, продовжує зростати: на сьогодні вона становить майже 40 тис. грн.

«Мінагрополітики продовжує вдосконалювати механізми земельної реформи, які є інституційною основою прозорих земельних відносин та гарантією для розвитку економічних відносин. Відкритість даних, захист усіх учасників угод, оптимізація всіх процесів забезпечує прозорість ринку землі та збільшення надходжень до державного бюджету», – акцентував Роман Лещенко.

За його словами, прозорість земельних відносин забезпечує, зокрема, й організація земельних аукціонів через електронну систему Прозорро.Продажі. На сьогодні в ній опубліковано 1542 аукціони. Вже успішно відбулися 202 земельні торги. Майже 8 тис. га земельних ділянок пропонується як лоти в різних регіонах України з загальною вартістю 570 млн грн.

Що найголовніше, за словами Міністра, динаміка за ціною постійно йде вверх – усі лоти реалізуються на зростання ціни, яке в підсумку сягає в середньому 217%.

Серед пріоритетів Мінагрополітики на найближчий час – розширення співпраці з фінансовими установами, зокрема банками, які мають розглядати земельні ділянки як предмет застави.

Ще одне з питань, які обговорили на 5-му Земельному штабі, – зміна алгоритму оцінки, який використовується модулем електронного визначення оціночної вартості землі Фондом держмайна. За словами першого заступника голови Держгеокадастру Анатолія Мірошниченка, Мінагрополітики та Держгеокадастр напрацювали увесь пакет документів, необхідних для обґрунтування та зміни цього алгоритму. І вже незабаром Фонд держмайна запровадить ці зміни.

«Будуть використовуватися більш усереднені значення, що запобігатиме випадкам необгрунтованого завищення оціночної вартості та відповідно податкових платежів, які трапляються сьогодні»,  – розповів Анатолій Мірошниченко.

Крім того, Анатолій Мірошниченко розповів про отримання з боку банків доступу до Державного земельного кадастру через API в розрізі інформації про наявність спеціальних дозволів на користування надрами та склад угідь земельних ділянок.

За його словами, банки сьогодні можуть з легкістю отримати інформацію про угіддя земельних ділянок. Для цього потрібно скористатися процедурою, яка передбачена пунктом 188 Порядку ведення Державного земельного кадастру: подати заяву за формою додатка 54. Два банки це вже зробили. Така можливість є і в усіх інших фінустанов. «Тобто в частині доступу до інформації про земельні угіддя цей доступ можна отримати»,  – акцентував перший заступник голови Держгеокадастру.

«Стосовно інформації про спецдозволи на користування надрами та склад угідь земельних ділянок, то ця інформація доступна через Публічну кадастрову карту та у витягах з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Інших форм отримання відповідних даних законодавство, на жаль, сьогодні не передбачає. Держгеокадастр працює над відповідними законодавчими змінами. Сподіваємося на їх ухвалення протягом найближчих місяців», – додав він.

Учасники Земельного штабу окреслили ще дві проблеми, вирішення яких потребує консолідації зусиль Мінагрополітики, Держгеокадастру, Мін’юсту та інших державних органів: вироблення  єдиної позиції в підходах, які дозволяють юридичним особам набувати право на непайові землі сільськогосподарського призначення, а також щодо можливості обміну земельних ділянок і їх консолідації в межах масиву земель с/г призначення.

Ці питання будуть вирішенні найближчим часом, запевнили організатори Земельного штабу.

За повідомленням пресслужби Мінагрополітики

 

СБУ знищила нову схему «вирішення» земельних питань на Київщині: учасники оборудки вимагали з людей десятки тисяч доларів

7 грудня 2021 року

СБУ викрила в одній з районних рад Київської області масштабну схему вимагання грошей у громадян за вирішення земельних питань. На хабарі у 45 тис. дол. затримано посередника чиновників.

За ці гроші він «гарантував» місцевому жителю сприяння щодо зміни цільового призначення земельної ділянки під приватну забудову.

Про це повідомляє пресслужба СБУ.

За попередніми даними слідства, до організації злочинної схеми причетні декілька посадовців райради. До протиправної діяльності вони залучили посередника. Ним виявися мешканець Вишгорода.

Встановлено, що він підшукував громадян, які потребують вирішення правових питань із власними земельними ділянками, у тому числі щодо їх цільового призначення. За неправомірну вигоду посередник обіцяв свою «допомогу».

Вартість «послуг» залежала від площі землеволодіння людини.

За матеріалами СБУ затриманому повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 369-2 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди) Кримінального кодексу України.

Вирішується питання щодо обрання судом міри запобіжного заходу.

Наразі тривають невідкладні слідчі дії для встановлення всіх обставин протиправної діяльності і притягнення до відповідальності інших осіб, причетних до організації схеми.

Заходи із викриття правопорушення проводили співробітники Головного управління СБУ в м. Києві та Київській області за процесуального керівництва Вишгородської окружної прокуратури.

 

Представники Держгеокадастру взяли участь у 15-му засіданні Аграрного діалогу Україна ‒ ЄС

6 грудня 2021 року представники Держгеокадастру на чолі із першим заступником Голови Держгеокадастру Анатолієм Мірошниченком взяли участь у 15-му засіданні Аграрного діалогу Україна ‒ ЄС. У засіданні також взяли участь представники Європейської комісії, Мінагрополітики, Представництва України при ЄС, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства закордонних справ України. Проведення заходу здійснювалося із врахуванням карантинних норм та обмежень з можливістю участі в режимі відеоконференції.

Діалог з аграрних питань Україна – ЄС відбувається щорічно та є основним майданчиком для двостороннього співробітництва між Україною та Європейським Союзом в аграрній сфері. 

У ході засідання перший заступник Голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко виступив із презентацією щодо прогресу України у впровадженні земельної реформи, під час якої, зокрема, ознайомив присутніх із основними принципами функціонування ринку земель. Також Анатолій Миколайович проінформував учасників заходу про запровадження електронних земельних аукціонів та про стан впровадження національної інфраструктури геопросторових даних, а також розповів про нещодавно внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок» від 03 листопада 2021 року № 1147.

У межах зустрічі представники Європейської комісії презентували Стратегію Європейського Союзу «Від лану до столу», розповіли учасникам заходу про хід реформи Спільної європейської аграрної політики та про останні зміни у законодавстві ЄС щодо органічного землеробства.

Джерело: land.gov.ua

 

Захистити ґрунти від виснаження допоможе цифровізація сільськогосподарських земель, - Тарас Дзьоба

2 грудня 2021 року

Під час сьогоднішньої панельної дискусії «Продуктивність земель сільськогосподарського призначення у контексті політики держави», організованої Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба зазначив, що дуже важливим питанням є підвищення обізнаності громадськості про важливість підтримки здорових екосистем та добробуту людей через вирішення проблем, що зростають, в управлінні ґрунтами, боротьбі з засоленням ґрунтів, збільшення інформування про ґрунти та заохочення суспільства поліпшувати здоров’я ґрунту.

Про це повідомляє пресслужба міністерства.

Заступник міністра підкреслив, що цього року було прийнято Закон України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», яким з 1 липня 2021 року відкрито ринок землі, який пов'язаний з питаннями охорони ґрунтів, їх якості та системи їх використання.

«Україна, є одним із значних експортерів окремих видів сільськогосподарських товарів, що безумовно відіграє значну роль у формуванні продовольчої безпеки. І тому, ми повинні формувати політику таким чином щоб це збільшення не йшло за рахунок деградації ґрунтів, засолення ґрунтів, неправильних практик, що в довготривалій перспективі призведе  до суттєвих втрат», - зазначив Тарас Дзьоба.

Також в ході обговорення Тарас Дзьоба висловив свою позицію щодо необхідності цифровізації аграрної галузі та виведення аграрної політики держави на новий рівень. Зокрема, заступник міністра наголосив, що потрібно об'єднати зусилля провідних наукових інституції, бізнесу, міністерства, для того щоб в основі використання цифрових даних були побудовані рішення, які дозволять комплексно і ефективно моніторити ситуацію використання ґрунтів.

Під час заходу відбулося підписання Меморандуму між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Українським Ґрунтовим Партнерством. Об’єднання зусиль сторін-підписантів Меморандуму сприятиме формування єдиного інформаційного простору у сільськогосподарській галузі.

 

Підписання законопроекту №5600 заблокували

2 грудня 2021 року

У Верховній Раді України заблокували підписання законопроєкту №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», прийнятого в останній день осені.

            З того часу до Верховної Ради внесено кілька десятків  проектів постанов про скасування рішення Верховної Ради України від 30.11.2021 про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" як такого, що прийняте з порушенням Конституції України та регламенту Верховної Ради України. Тож покки зареєстровані проекти постанов не будуть розглянуті, ані спікер ВРУ, ані Президент не зможуть підписати законопроект №5600.

 

В Україні запровадили мінімальне податкове навантаження на землю

30 листопада 2021 року

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Законопроект підтримали 255 народних обранців.

Законом у частині мінімального податкового зобов’язання встановлено, що:

  • пільга щодо звільнення від ПДФО доходів з реалізації власновирощеної продукції залежить не від розміру земельної ділянки, а від розміру отриманого доходу і надається, коли розмір доходу не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати. (У пп. 165.1.24 замінено пільгу щодо звільнення доходів, отриманих з 2 га на пільгу, що має грошовий вираз доходу 12 МЗП);
  • фізичним особам, яким земельні ділянки належать на праві власності або користування, контролюючий орган не нараховуватиме мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) на земельні ділянки, які станом на 01.01.2022 року знаходились у межах населених пунктів;
  • порядок зарахування сплачених податків в рахунок МПЗ диференційовано між сільгсптоваровиробниками і не сільгосптоваровиробниками;
  • для забезпечення справедливості нарахування МПЗ по земельних ділянках державної та недержавної форми власності  передбачено зарахування в рахунок сплати МПЗ лише 20% орендної плати за земельні ділянки, що належать до державної або комунальної власності (в першому читанні пропонувалося зараховувати повністю).

Законом вдосконалено механізм нарахування МПЗ контролюючими органами на земельні ділянки, що належать фізичним особам. Зокрема, фізична особа звільняється від МПЗ, якщо контролюючий орган не вручив ППР у відповідні строки.

Згідно із Законом, перший період нарахування МПЗ - 2022 рік. Тобто МПЗ буде нараховуватися у 2023 році за 2022 рік.

Законом передбачені перехідні положення щодо застосування коефіцієнта при визначенні МПЗ. У 2022 та 2023 роках, коефіцієнт зменшений з 0,05 до 0,04.

Законом у частині місцевих податків:

  • додано механізм адміністрування справляння плати за землю в частині вже існуючого з моменту прийняття ПКУ об’єкту оподаткування - земельної частки (паю), а саме розширено джерела інформації, на підставі яких може бути нараховано податок, додано  дані державного реєстру речових прав, надання безпосередньо платником документів на земельну частку пай чи отримання від органів місцевого самоврядування інформації про прийняття рішення про виділення земельної частки пай в натурі на місцевості.

Законом у частині податку на доходи фізичних осіб:

  • передбачено оподаткування операцій з продажу третього та більше об’єктів нерухомого майна за ставкою 18% від чистого доходу. При цьому така ставка не поширюється на продаж майна, отриманого у спадщину;
  • передбачено, що за ставкою 0% може оподатковуватись продаж земельної ділянки с/г призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних КСП, або приватизації земельних ділянок, які перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.

 

Вартість паю на Львівщині вдвічі вища за середню по Україні

30 листопада 2021 року

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України,  на території Львівської області, з моменту скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення з 1 липня поточного року здійснено 1462 правочини щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення на загальну площу -  1,19 тис. га. З них щодо купівлі-продажу так званих «підмораторних» земель сільськогосподарського призначення - паїв – 271 угоди на площу 342,7 га. Це  лише 0,005% від загальної площі проданих паїв по Україні у звітний період. При цьому, середня вартість 1 га паю в області становить 104,13  тис. грн, що більш як в 2 рази вища за середню ціну по Україні.

Про це повідомляє пресслужба Львівської облдержадміністрації.

«Як ми і прогнозували, власники паїв Львівщини не поспішають продавати землю в очікуванні на зростання ціни. І ціни прогнозовано зростають. У порівнянні з вереснем, середня вартість 1 га паю в нашому регіоні у листопаді збільшилась майже на 25 %. Це також свідчить про те, що населення регіону  доволі поінформоване про ринок землі та досвід провадження ринку землі в країнах ЄС», - зазначила директор департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Тетяна Гетьман.

 

На порталі Дія.Бізнес тепер можна дізнатися все про земельну реформу

29 листопада 2021 року

На національному порталі з розвитку підприємництва Дія.Бізнес доступний  новий розділ —  «Земельна реформа». Тепер підприємці отримуватимуть усю актуальну інформацію про можливості для розвитку власної справи  в сфері земельних відносин.

             Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

На сторінці доступна інформація про всі нові можливості для землевласників, фермерів та громад, а також для тих українців, які раніше не мали можливості придбати й розпоряджатися землею.

Інформація розподілена за трьома напрямами: «Я — землевласник», «Я — покупець» та «Я — орендар», де кожен знайде відповіді на актуальні запитання.

Так, землевласник дізнається, кому він може продати земельну ділянку, за якою ціною, які документи для цього потрібні, чи можна продати частину землі та які податки доведеться сплатити під час продажу тощо.

Покупець отримає вичерпну інформацію щодо всіх умов покупки землі та збору необхідної документації.

А орендар довідається про свій пріоритет при викупі землі та принцип реалізації переважного права, а також про різні важливі нюанси дії договору оренди.

Крім того, на сторінці «Земельна реформа» на Дія.Бізнес кожен знайде довідкові матеріали та інструкції щодо користування земельною ділянкою, а також стосовно купівлі й продажу земельної ділянки. Це, зокрема:

  • 1) Порядок реалізації переважного права під час продажу землі.
  • 2)  Рекомендації Мінагрополітики щодо користування земельною ділянкою та щодо її купівлі.
  • 3) Як підготуватися до продажу паю.

«Земельна реформа задумувалася та реалізовувалася, виходячи з трьох базових основ, які ми хотіли гарантувати українцям: володіти, користуватися та розпоряджатися своєю землею. 1 липня 2021 року вони це право отримали. Ми сьогодні робимо все, щоб це право реалізовувалося прозоро, доступно, зрозуміло, легко та максимально повно. Кожен українець має знати, які можливості перед ним відкрила земельна реформа та, зокрема, ринок землі. І мати змогу в повній мірі ці можливості реалізовувати», – заявив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

Оперативне оновлення інформації про земельну реформу  можна знаходити на Facebook-сторінці земельної реформи: https://www.facebook.com/zemreforma1.  

 

Громади можуть встановлювати межі своїх територій - вступила в дію норма закону

29 листопада 2021 року

27 листопада цього року вступила в дію нова стаття 46-1 Закону України №858-ІV «Про землеустрій».  Її було внесено  Законом України №1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набув чинності 27 травня .2021 року.

 Нова норма  Закону "Про землеустрій" дозволяє формувати документацію із землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад.

Для встановлення таких меж, відповідна сільська, селищна чи міська рада мають прийняти рішення щодо розробки окументації із землеустрою. В подальшому відомості про межі території територіальної громади вносяться до Державного земельного кадастру і видається витяг з ДЗК. Витяг видається безоплатно відповідній сільській, селищній, міській раді.

 

У  Києві відбулося 25 засідання Спільної українсько-білоруської демаркаційної комісії

29 листопада 2021 року

У період з 23 до 25 листопада в Києві у приміщенні Міністерства закордонних справ України відбулося 25 засідання Спільної українсько-білоруської демаркаційної комісії. У заході взяли участь директор департаменту розвитку національної інфраструктури геопросторових даних Держгеокадастру Андрій Галайда та начальник відділу демаркації та делімітації державного кордону Микола Кузів.

У ході засідання Спільна комісія підбила підсумки виконання демаркаційних робіт на державному кордоні між Україною та Республікою Білорусь за 2021 рік та склала план виконання демаркаційних робіт на 2022 рік.

Також Спільна комісія затвердила 22 Акти місць встановлення прикордонних знаків, форму таблиці нумерації прикордонних знаків на українсько-білоруському державному кордоні.

 

В Україні зареєстровано 52 117 земельних угод

26 листопада 2021 року

За повідомленням Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на сьогодні укладено 52 117 угод в рамках ринку землі.  Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5327 нотаріусів. Всього заяв – 5981, із них погоджено 5296, відмову отримали 685.

 

Держгеокадастр підписав із Київським національним університетом імені Тараса Шевченка Меморандум про співпрацю у сфері національної інфраструктури геопросторових даних та топографо-геодезичної і картографічної діяльності

26 листопада 2021 року

25 листопада 2021 року відбулося підписання Меморандуму про співпрацю у сфері національної інфраструктури геопросторових даних та топографо-геодезичної і картографічної діяльності між Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.

Документ передбачає створення правової основи для співпраці, взаємного обміну інформацією і досвідом, здійснення освітньої, наукової, методичної та практичної діяльності у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності та землеустрою.

У межах Меморандуму передбачено, зокрема, підготовку та реалізацію спільних заходів, проектів і програм з метою розвитку національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, популяризації професії топографа, геодезиста, картографа, землевпорядника та надання допомоги студентам, що мають намір отримати відповідну професійну освіту.

 

Набув чинності закон про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві

24 листопада 2021 року

Сьогодні набу чинності Закон України від 4 листопада 2021 року № 1865-IX «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві» № 1865-IX.

Цей закон  визначає правовий статус, особливості утворення та засади діяльності Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, встановлює порядок визначення критеріїв щодо суб’єктів підприємництва та фінансових установ, зобов’язання за кредитними договорами між якими можуть гарантуватися Фондом.

Документом передбачається створення Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві з метою підтримки малих та середніх суб’єктів підприємництва, включаючи фермерські господарства, шляхом часткового гарантування виконання зобов’язань таких суб’єктів перед фінансовими установами за кредитними договорами з метою створення умов для стабільного функціонування сільського господарства в Україні.

Він визначає ключові питання діяльності Фонду, зокрема, такі як порядок формування статутного капіталу Фонду, умови його збільшення та зменшення (стаття 4); порядок скликання, компетенція та порядок прийняття органами управління Фонду рішень (статті 8, 9 та 11).

 

Охочих купити землю в 2,5 рази більше, ніж бажаючих продати, - Тарас Висоцький

24 листопада 2021 року

В Україні спростився механізм оформлення земельної документації. Про це розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час прямого ефіру на 5 телеканалі, - повідомляє пресслужба відомства.

«Ринок землі відкрився 1 липня і на сьогодні знаходиться в пасивному стані. Зараз, незважаючи на всі обмеження, охочих купити землю в 2,5 рази більше, ніж бажаючих продати. Наразі укладено більше 48 тис угод в рамках ринку землі», - зазначив Тарас Висоцький.

Він додав, ще до відкриття ринку землі за рішенням органу місцевого самоврядування безкоштовно виділяли в межах населеного пункту під забудову ділянку, при цьому власники мали змогу змінювати цільове призначення. Наразі після оновлення законодавства при зміні цільового призначення ділянки, власник має доплатити кошти  в місцеву громаду. І це суттєві кошти.

Також під час розмови Тарас Висоцький зазначив, що продовжується робота по поверненню державі земель військових аеродромів, військових містечок, які були незаконно виведені з її власності, а це близько 10 тис гектарів. Наразі справу передано в правоохоронні органи, де вивчаються всі обставини.  А учасники, які були задіяні у виведенні майна з державної власності, будуть притягнені до відповідальності.

 

ЄС поповнить  Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві  на 50 мільйонів євро

23 листопада 2021 року

Статутний капітал Фонду  часткового гарантування кредитів у сільському господарстві формуватиметься за рахунок коштів державного бюджету (близько 1,5 млрд грн) та донорської допомоги міжнародних партнерів. Загалом він становитиме близько 3 млрд грн. А його діяльність дозволить профінансувати аграріїв на суму 24 млрд гривень. Про це  написав міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко в колонці на НВ Бізнес, зазначивши, що  цьогоріч суб'єкти агропромислового комплексу залучили кредитів у банках на пільгових умовах на загальну суму 36,7 млрд гривень.

Крім того, за словами міністра, вже є підтвердження від ЄС на виділення гранту в розмірі 50 млн євро на поповнення статутного капіталу Фонду. Це підтвердив голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас: «Прийняття Верховною Радою закону про механізм часткового гарантування кредитів — це величезний крок для земельної реформи. Це забезпечить доступ українським дрібним фермерам до фінансування та доступних кредитів, щоб вони могли купувати сільськогосподарську землю та інвестувати у свій бізнес. ЄС готовий підтримати Фонд».

«Фонди такого формату існують у більш ніж 100 державах світу, зокрема Індії, Мексиці, Латвії, Естонії та інших. Вони давно засвідчили свою ефективність та універсальність. Зараз є світовий тренд, коли країни підтримують своїх національних виробників із різноманітних галузей економіки, які серйозно постраждали внаслідок пандемічної кризи, несприятливих кліматичних, економічних, соціальних та інших умов», - написав Роман Лещенко.

 

Держгеокадастр підписав із Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) Протокол перемовин щодо Проекту з розвитку потенціалу використання Національної інфраструктури геопросторових даних в Україні

У межах започаткування проекту міжнародної технічної допомоги «Проект розвитку потенціалу використання Національної структури геопросторових даних» 23 листопада 2021 року відбулося підписання Протоколу перемовин щодо Проекту з розвитку потенціалу використання Національної інфраструктури геопросторових даних в Україні між Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, Науково-дослідним інститутом геодезії і картографії та Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA). Метою протоколу є погодження українського та японського детального плану реалізації проекту в 2022–2025 роках.

Імплементація зазначеного проекту допоможе досягти значних результатів в межах впровадження національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД) в Україні, а саме: завершення розробки специфікацій і методологічних документів, необхідних для реалізації Закону України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних»; інтеграція та відображення наборів геопросторових даних на національному геопорталі; забезпечення розуміння переваг і особливостей використання геопросторових даних відповідними державними установами, приватним сектором і громадами.

«Я вважаю, що геопросторова спільнота України на чолі з Держгеокадастром рухаються по довгому, але правильному шляху – до створення та функціонування повноцінної національної інфраструктури геопросторових даних в Україні. А підписання сьогоднішнього документу –  Протоколу перемовин – наблизить нас до нашої амбітної цілі ще більше. Японія – наш важливий стратегічний партнер і ми налаштовані на подальше поглиблення двосторонньої співпраці Держгеокадастру і Японського агентства з міжнародного співробітництва, щоб досягати ще кращих результатів у майбутньому!», – наголосив під час підписання в. о. Голови Держгеокадастру Сергій Завадський.

Нагадаємо, що упродовж 2015–2018 років було успішно реалізовано спільний проект з JICA зі створення прототипу НІГД на пілотній території у Вінницькій області.

 

Відбулося 51 засідання спільної українсько-молдовської робочої групи з підготовки підсумкових демаркаційних документів 

 

У період з 16 до 18 листопада 2021 року в м. Кишиневі (Республіка Молдова) відбулося 51 засідання спільної українсько-молдовської робочої групи з підготовки підсумкових демаркаційних документів. У заході взяли участь представники Держгеокадастру – фахівці Департаменту розвитку національної інфраструктури геопросторових даних. 

У ході засідання робоча група продовжила погодження підсумкових демаркаційних документів на південну ділянку українсько-молдавського державного кордону (Протокол-опис проходження лінії державного кордону, Каталог координат та висот прикордонних знаків протоколи прикордонних знаків, демаркаційну карту масштабу 1:5000) підготовлені державними мовами від прикордонного знаку №0671/04 до прикордонного знаку №0694.

За підсумками засідання робоча група досягла домовленостей щодо доопрацювання відповідних підсумкових демаркаційних документів.

 

На Публічній кадастровій карті додано шар «Інформація щодо розпаювання земель»

16 листопада 2021 року

На Публічній кадастровій карті (map.land.gov.ua) з’явився новий інформаційний шар «Інформація щодо розпаювання земель», що містить дані про окремі колективні сільськогосподарські підприємства та посилання на завантаження на порталі метаданих http://gp20.dzk.gov.ua/geonetwork/ (працює у тестовому режимі у зв’язку із модернізацією) проектів землеустрою, на основі яких були виділені земельні паї працівникам колишніх колективних господарств.

Про це повідомляє пресслужба відомства.

На сьогодні портал метаданих містить 43 225 прив’язаних до місцевості та відповідно трансформованих цифрових растрових зображень планів приватизації щодо 6 499 колективних сільськогосподарських підприємств.

Публікація гео-прив’язаних проектів землеустрою, на основі яких були виділені земельні паї, дозволить отримати інформацію про результати приватизації та розташування земельних ділянок навіть стосовно тих земель, які не були зареєстровані у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав.

Завдяки цьому фермерські господарства та сільськогосподарські підприємства отримають  додаткові дані (первинну документацію із землеустрою) для здійснення кращого управління своїм банком земельних ресурсів.

Доступ до такої інформації є дуже важливим для органів місцевого самоврядування, які нещодавно отримали право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Вони використовуватимуть таку інформацію для проведення інвентаризації та аудиту своїх земельних ресурсів, виявлення вільних або зайнятих земель під час ухвалення рішень щодо надання дозволу на безоплатну приватизацію, а також це дозволить уникнути накладання меж одних ділянок на інші під час формування нових земельних ділянок.

Ці дані також будуть корисними під час розробки комплексних планів просторового розвитку територій громад, зважаючи на те, що відповідно до законодавства, усі паї, які залишатимуться не витребуваними до 2025 року, мають бути передані у комунальну власність.

Створення інформаційного шару «Інформація щодо розпаювання земель» на Публічній кадастровій карті здійснювалося за технічної допомоги та фінансової підтримки у рамках програми «Підтримка управління земельними ресурсами в Україні», яка фінансується ЄС та Світовим Банком.

 

В Україні зареєстровано 42 797 земельних угод

12 листопада 2021 року

За повідомленням Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на сьогодні укладено 42 797 угод в рамках ринку землі.  Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5279 нотаріусів. Всього заяв – 5926, із них погоджено 5237, в черзі на розгляд - 8, відмову отримали 681.

 

Хабар за вирішення земельних питань вимагала  на Миколаївщині  посадова особа Держгеокадастру

12 листопада 2021 року   

11 листопада за процесуального керівництва Миколаївської обласної прокуратури начальницю одного з відділів Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області викрито на одержанні неправомірної вигоди, поєднаному з вимаганням (ч. 3 ст. 368 КК України).

Про це повідомляє прес-служба Миколаївської обласної прокуратури.

За даними слідства, начальниця відділу вимагала від жінки 100 тис. грн за вирішення земельних питань, пов’язаних з розпаюванням земельної ділянки сільськогосподарського призначення, присвоєння кадастрових номерів та внесення відомостей до державного реєстру.

Правоохоронці затримали посадову особу у порядку ст.208 КПК України після одержання неправомірної вигоди.

На даний час проводяться невідкладні слідчі дії, затриманій готується повідомлення про підозру та вирішується питання про обрання запобіжного заходу та відсторонення від посади.

Викрито посадовця прокурорами спільно зі співробітниками управління стратегічних розслідувань  в Миколаївській області та територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві.

Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

 

За незаконне виділення землі на Кіровоградщині вартістю майже 1 млн грн  повідомлено про підозру голові ОТГ та її спільникам

11 листопада 2021 року

За процесуального керівництва Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області повідомлено про підозру голові ОТГ, депутату сільської ради та землевпоряднику за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення, що спричинило збитки у майже 1 млн грн (ч. 2 ст. 364, ч.2 ст.366 КК України). Про це повідомив Офіс Генерального прокурора за матеріалами Кіровоградської обласної прокуратури.

За даними слідства, діючи за попередньою змовою та зловживаючи службовим становищем, підозрювані за підробленими документами передали у власність громадянам шість земельних ділянок загальною площею 12 га без проведення засідань сесій сільської ради.

У подальшому, після набуття цими громадянами права власності на земельні ділянки вони були передані у користування (оренду) юридичній особі, керівником якої є чоловік голови ОТГ.

Досудове розслідування здійснюється слідчими Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Нацполіції в Кіровоградській області, за оперативного супроводу Управління СБУ в Кіровоградській області.

Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

 

Зупинено рейдерське захоплення землі  військового містечка у Києві

10 листопада 2021 року

Мінагрополітики продовжує системну й методичну роботу з повернення державі земель військових аеродромів, військових містечок, природно-заповідного, лісового, рекреаційного фонду, які були незаконно виведене з її власності. Ці землі і майно оцінюються в сотні мільйонів гривень.

Про це на своїй сторінці у Facebook розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, розповівши про повернення Міноборони майна та землі військового містечка в Голосіївському районі столиці, яку рейдери спробували вивести з державної власності. 

«Ситуація виглядає так. У 2003 році було укладено фіктивний договір купівлі-продажу нерухомості. А у 2020-му на підставі цього договору та технічного паспорту з ідентичними характеристиками будівлі військового містечка майно зареєстрували за певним суб’єктом господарювання, вигадавши для реєстрації адресу, якої не існує. Після цього учасники «схеми» взялися за оформлення землі», – розповів Міністр.

За його словами, у вересні 2021 року під час моніторингу Публічної кадастрової карти України було виявлено цю земельну ділянку. Через Антирейдерську комісію Мін’юсту було скасовано протиправну реєстрацію речових прав за юридичною особою. Відразу після цього Міноборони, Держгеокадастр та Мінагрополітики повернули земельну ділянку в користування оборонного відомства. 

Державному нотаріусу, який брав участь у цій рейдерській «схемі», яка оцінюється в 10 млн грн, анульовано доступ до Держреєстру речових прав на нерухоме майно.

«Наразі правоохоронні органи вивчають обставини справи. Усі учасники, які були задіяні у виведенні майна з державної власності, будуть притягнені до відповідальності», – резюмував Роман Лещенко.

 

Реєстрація цін при проведенні операції купівлі-продажу земельної ділянки буде обов’язковою

10 листопада 2021 року

Протягом перших трьох місяців ринку землі були видані кредити під заставу 584 гектарів землі сільськогосподарського призначення. Про це розповів заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Дзьоба під час онлайн-презентації щомісячного  інформаційно-аналітичного бюлетеня "Огляд стану земельних відносин в Україні", - повідомляє пресслужба міністерства.

«Усе більше банків надають споживче кредитування під заставу землі, оскільки вона є ідеальною «твердою» заставою. Протягом перших трьох місяців ринку землі були видані кредити під заставу 584 гектарів землі с/г призначення. У цілому кількість наданих таких кредитів зросла на 11,4%. На сьогодні їх надають вже 5 банків. Загальний обсяг кредитів становить 56 млн грн», - зазначив Тарас Дзьоба.

Він додав, що суттєва частина виданих кредитів – це довгострокові кредити. 41% від обсягу кредитів, виданих у вересні, були видані на термін понад 5 років.

«Головний фактор, що впливає на кредитування – наявні обмеження на ринку, в тому числі відсутність юридичних осіб, що знижує ліквідність ділянок.  Ми зможемо очікувати підвищення темпів кредитування через ухвалення Закону України «Про Фонд часткового гарантування кредитів в сільському господарстві» та створення цього фонду. Власне, ми очікуємо кращого доступу до фінансування для малих сільгоспвиробників та збільшення кількості довгострокових кредитів терміном до 10 років», - підкреслив заступник Міністра.

Тарас Дзьоба також розповів про те, що зараз триває робота над вдосконаленням ведення Державного реєстру речових прав. Мінагрополітики спільно з Міністерством юстиції вже підготували зміни до відповідної постанови.

«За підсумками 4 місяців ринку землі лише для 55% укладених угод купівлі-продажу були зареєстровані ціни. Найнижчий відсоток зареєстрованих цін у Закарпатській області – лише для 21% угод. Абсолютним лідером є Хмельницька область, там ціни зазначені для 76% угод. Зміни, які ми хочемо внести, спрямовані передусім на те, щоб вирівняти цю проблему. Відповідно реєстрація цін при проведенні операції купівлі-продажу земельної ділянки буде обов’язковою», - сказав Тарас Дзьоба.

Що стосується діапазону середньої вартості землі за останні 4 місяці, то як показують розрахунки Київської школи економіки, вона становить 31-34 тисячі гривень за гектар, що відповідає розрахункам KSE грудня 2019 року. «Є дві області-лідери, де ціни на товарну землю є найвищими. Це Київська та Львівська область. У ТОП-5 областей з найдорожчою землею увійшли також Івано-Франківська, Чернівецька та Полтавська області”, - зазначив експерт Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Роман Нейтер.

Заступник голови Держгеокадастру, Анатолій Мірошниченко наголосив, що ринок землі с/г призначення подолав дві психологічні позначки: 2000 га с/г землі відчужено, всього маємо 40 000 правочинів.

«Тенденція на ринку стабільна, цифри планомірно ростуть. Разом із Мінагрополітики ми вийшли на фінішну пряму щодо автоматичного визначення оцінки вартості землі, аби в нас не було збоїв в цьому питанні і оціночна вартість не брала гору над ринковою», - зауважив Анатолій Мірошниченко.

Довідково

Огляд стану земельних відносин в Україні – аналітична платформа, яка висвітлює питання функціонування та реформування земельних відносин в Україні. Огляд здійснюється за підтримки Держгеокадстру та Київської школи економіки.

 

Понад 100 тисяч гектарів землі змінили власників за час роботи ринку в Україні

10 листопада 2021 року

Вчора,  9 листопада, відбулося четверте засідання Земельного штабу, що організований при Мінагрополітики з метою вдосконалення механізмів, які функціонують на ринку землі.

На цьому засіданні обговорили врегулювання єдиної бази звітів про оціночну вартість об’єктів нерухомості, а також спрощення нотаріальних дій у процесі набуття прав на земельні ділянки, повідомляє пресслужба міністерства.  

«Ми бачимо, що сьогодні є непоодинокі випадки, коли оціночна вартість земельних ділянок, яка розрахована спеціальним модулем, істотно перевищує ринкову вартість. Інколи таке перевищення є багатократним, тому ми предметно з Нотаріальною палатою, Міністерством юстиції та Фондом держмайна доопрацьовуємо відповідний алгоритм розрахунків оціночної діяльності», – розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

Він також нагадав:  за нещодавнім рішенням Уряду, вперше за 30 років, в Україні функціонуватиме уніфікована методика затвердження нормативно-грошової оцінки землі. «Раніше працювало паралельно три методики. Показники оцінок сусідніх ділянок могли суттєво відрізнятися між собою. Сьогодні ми її звели в єдиний правовий документ. І, відповідно, запровадили зрозумілі прозорі правила укладання землеоціночної документації», – додав Міністр.

Крім того, на Земельному штабі обговорювалися питання спрощення процедури вчинення правочинів щодо переходу права власності на невеликі земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а також уточнення положень законодавчих актів щодо процедури набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Ці питання покликаний вирішити законопроект 6199-1, який наразі опрацьовується в комітеті з питань аграрної та земельної політики.

Роман Лещенко підкреслив, що ринок землі продовжує працювати стабільно. Від 1 липня станом на сьогодні в Україні зареєстровано понад 40 тисяч угод, пов'язаних із правом власності на понад 100 тисяч гектарів сільгоспугідь.

«Із кожною новою угодою ринок доводить, що він цивілізований та інституційно спроможний.  Урядова команда продовжує удосконалювати механізми земельної реформи та усувати труднощі учасників ринку в процесі укладення земельних правочинів», – акцентував Міністр.

Він також зауважив про значний прогрес із оголошення в системі електронних торгів Prozorro.Продажі. «Орендна плата зростає, конкуренція посилюється. Цей механізм уже масштабно працює у земельній сфері по всій країні, що дає нам силу і наснагу рухати далі всі інституційні зміни, які ми впроваджуємо в рамках земреформи», – розповів Роман Лещенко.

«На сьогодні є дві законодавчі ініціативи, які потребують ухвалення, і які допоможуть врегулювати дискусійні питання щодо функціонуванню ринку землі. Це законопроєкт № 5600 із питань оподаткування, який розглядатиметься найближчим часом. А також законопроєкти № 6199-1 (стосовно вчинення нотаріальних дій в процесі набуття прав на земельні ділянки), які парламентарі мають розглянути до кінця поточної сесії. Учасники Земельного штабу беруть активну участь в обговореннях всіх ініціатив із представниками Комітету з питань аграрної та земельної політики», – зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

 

СБУ викрила махінації із землями Міноборони у Львівській області
на понад 20 млн грн

9 листопада 2021 року

СБУ блокувала незаконне заволодіння землею військового містечка у Львівській області. Начальник квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) Міноборони разом зі спільниками організував протиправне відчуження 1,5 га ділянок у смт Брюховичі. За оцінками експертів, від цього держава зазнала понад 20 млн грн збитків.

Про це повідомила пресслужба СБУ.

Слідством встановлено, що користуючись своїм службовим становищем посадовець систематично фальсифікував документи. Під час погодження акту земельної ділянки зловмисник вносив недостовірні дані про розміщення межових знаків охоронної смуги. Такими незаконними маніпуляціями він вилучав землі із власності Міністерства оборони.

Потім «робота» переходила до його спільника, депутата сільради-члена земельної комісії. Посадовець сприяв, аби за рішенням Брюховицької селищної ради незаконно відчужені землі потрапляли на баланс громади.

Згодом на захоплені площі ділки виготовляли фіктивне право власності, оформлюючи на підставних осіб, і продавали за ціною приблизно 5-9 тисяч доларів США за «сотку» (0,01 га).

У межах розпочатого кримінального провадження начальнику КЕВ м. Львів повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ст. 426-1 (перевищення військовою особою влади чи службових повноважень) Кримінального кодексу України.

Тривають слідчо-оперативні дії для встановлення і притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до оборудки.

Викриття злочинної діяльності проводили оперативники СБУ у Львівській області спільно зі слідчими ДБР України за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону.

 

В системі Прозорро.Продажі відбулися перші земельні аукціони

9 листопада 2021 року

Вчора в Prozorro.Продажі стартували перші земельні аукціони. Про це повідомляється на сайті Prozorro.Продажі.

Так, земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,23 га на аукціоні продала Кам'янка-Бузька міська рада Львівської області.

Участь у торгах взяли три учасники, стартова ціна збільшилася в більш ніж чотири рази — з 704 тис. грн до понад 3 млн грн.

Крім того, вчора успішно здали в оренду на три роки ділянку несільськогосподарського призначення площею 1,3 га у Дрогобичі. За підсумками торгів вартість річної оренди становить понад 227 тис. грн у рік.

Із початку листопада заявки на аукціони значно активізувалися – всього за тиждень 104 нових повідомлень. Таким чином, станом на 6 листопада оголошено 510 земельних аукціонів. Площа земельних ділянок, які виставлені на торги, сягає майже 2,3 тис. га. Зараз вони оцінюються в 245 млн грн.

Лідери з продажу права на оренду землі та її відчуження змінюються щотижня.

Так, наразі Одеська, Черкаська, Кіровоградська, Львівська, Чернівецька оголосили найбільше аукціонів із оренди землі.

А Київська, Закарпатська, Львівська, Одеська, Чернівецька – з продажу землі несільськогосподарського призначення (продаж земель с/г призначення державної та комунальної власності заборонений).

 

В Україні зареєстровано 40 510 земельних угод

5 листопада 2021 року

За повідомленням Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на сьогодні укладено 40 510 угод в рамках ринку землі. Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5252 нотаріусів. Всього заяв – 5894, із них погоджено 5215, в черзі на розгляд - 5, відмову отримали 674.

 

ЄС підтримав створення в Україні Фонду гарантування кредитів фермерам

5 листопада 2021 року

У ЄС готові підтримати Фонд часткового гарантування кредитів в сільському господарстві. Про це у Twitter написав голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас.

«Прийняття Верховною Радою закону про механізм часткового гарантування кредитів — це величезний крок для земельної реформи.

Це забезпечить доступ українським дрібним фермерам до фінансування та доступних кредитів, щоб вони могли купувати сільськогосподарську землю та інвестувати у свій бізнес. ЄС готовий підтримати Фонд», — написав Маасікас.

 

Парламент підтримав створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві

4 листопада 2021 року

Верховна Рада України прийняла Закон "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві". Цей документ визначає правовий статус, особливості утворення та засади діяльності Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, встановлює порядок визначення критеріїв щодо суб’єктів підприємництва та фінансових установ, зобов’язання за кредитними договорами між якими можуть гарантуватися Фондом.

Згідно із Законом, Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві є небанківською фінансовою установою з особливим статусом, яка виконує функції із забезпечення підтримки суб’єктів мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва, фізичних осіб - підприємців, що провадять діяльність у галузі сільського господарства, шляхом часткового гарантування виконання зобов’язань таких суб’єктів за кредитними договорами.

Засновником Фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України. Рішення про утворення Фонду приймає Кабінет Міністрів України.

Фонд не належить до категорії державних цільових фондів, набуває статусу фінансової установи та право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг після включення його до Державного реєстру фінансових установ, ведення якого здійснює Національний банк України, та отримання ліцензії у порядку, встановленому законом і нормативно-правовими актами Національного банку України.

Учасниками Фонду, крім держави, можуть бути міжнародні фінансові організації, інші юридичні особи.

Законом визначено ключові питання діяльності Фонду, зокрема:

  • порядок формування статутного капіталу Фонду, умови його збільшення та зменшення;
  • порядок скликання, компетенція та порядок прийняття органами управління Фонду своїх рішень;
  • порядок визначення критеріїв щодо суб’єктів підприємництва, які мають право на часткове гарантування виконання зобов’язань за кредитними договорами.

Фонд як небанківська фінансова установа підпадатиме під регулювання та нагляд органу, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг.

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко на своїй сторінці у Facebook так прокоментував прийняття закону: .

«Сьогодні маємо чергову велику перемогу — 262 народні депутати підтримали законопроект №3205−2, яким створюється Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Нарешті банківське кредитування для малих фермерів стане простішим та доступнішим. Я вже неодноразово повторював, що ринок землі не відбудеться без доступних і прозорих механізмів фінансування для агровиробників. Без цього неможлива повноцінна конкуренція на ринку», — коментує урядовець.

Відтепер малі та середні фермери зможуть ефективніше залучати необхідні кредитні ресурси для розвитку своєї господарської діяльності. Завдяки законопроекту фермери, які обробляють до 500 га, матимуть гарантії від держави для отримання кредитів у фінустановах.

«Фонд надаватиме гарантії в обсязі до 50% непогашеної суми основного боргу та гарантії на строк дії кредитного договору, але не більше 10 років», — додає Лещенко.

Нагадаємо, законопроект у першому читанні підтримали 22 лютого 2021 року.

 

Нова Методика нормативно грошової оцінки земель потребує доопрацювання – Асоціація міст України звернулася до Уряду

4 листопада 2021 року

3 листопада Уряд розглянув та прийняв з доопрацюванням проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок».

Слід відмітити, що кінцева редакція проєкту постанови не була надіслана на погодження до Асоціації міст України, чим порушено пункт 7 §33 Регламенту Кабінету Міністрів України.

Нагадаємо, що у 2016 році наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 був затверджений Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Проєкт нової Методики пропонує зменшити окремі коефіцієнти, що враховують цільове призначення земельної ділянки, зокрема коефіцієнти для розміщення та експлуатації:

  • основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов'язані з користуванням надрами, зменшується з «1,2» до «1,0»;
  • для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту - з «1,0» до «0,5»;
  • для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій - з «0,65» до «0,5».

Таке зниження коефіцієнтів призведе до відповідного зменшення плати за землю, яка зараховується до бюджетів територіальних громад.

Також проєкт Методики не містить перехідних положень щодо:

  • документації із нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, яка перебуває на момент набуття чинності нової Методики, у розробці. Відсутність таких перехідних положень призведе до даремного витрачення бюджетних коштів на документацію, яка не відповідатиме новим вимогам;
  • визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок відповідно до документації, яка розроблена до набуття чинності нової методики. Вважаємо, що при визначенні нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки мають застосуватися коефіцієнти, зокрема які характеризують цільове призначення, які діяли на момент затвердження діючої технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Асоціація міст України звернулася до Уряду з проханням зняти з порядку денного проєкт постанови «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок» для подальшої її доопрацювання.

 

Вперше за 30 років в Україні функціонуватиме уніфікована методика затвердження нормативної грошової оцінки землі, - Роман Лещенко

4 листопада 2021 року

Уряд ухвалив історичну для земельної реформи постанову «Про затвердження методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок». Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, - інформує пресслужба міністерства.

Він зазначив, що раніше одночасно існували три різні методики оцінки. Як наслідок, показники оцінки сусідніх ділянок могли дуже відрізнялися між собою. У громади була необхідність розробляти й затверджувати три різних види технічної документації. Аграрії, промисловці, органи місцевого самоврядування знають як багато економічних питань прив’язано до НГО земельних ділянок, адже без неї не можна ні сплатити плату за землю, ні продати майно, ні здати його в оренду. 

«Уряд уніфікував проведення такої оцінки, звівши все в одну методику. Тепер Рада відповідної територіальної громади зможе затвердити НГО відразу для всіх земельних ділянок усіх категорій та форм власності на всій території громади за зрозумілими й прозорими процедурами», – підкреслив Міністр.

Роман Лещенко пояснив, що відтепер нормативно-грошова оцінка визначається так: площа земельної ділянки, що підлягає оцінці, множиться на чітко визначений норматив капіталізованого рентного доходу та п'ять коефіцієнтів, які залежать від розташування, призначення та якості земельного активу. Іншими словами: те, наскільки близько земельна ділянка розташована до великих міст чи курортно-рекреаційних об'єктів; чи є вплив радіаційного забруднення; яке її цільове призначення; які регіональні та зональні фактори її місце розташування, – це все впливатиме на кінцевий розмір НГО. 

«Ця постанова – важливий ключ для територіальних громад у повномасштабному проведенні НГО всіх земель, що розташовані на їх територіях. Відтепер оцінка буде одразу на всю територію громади, а не на окремі «клаптики». Результати оцінки одразу по всій громаді потраплятимуть до Державного земельного кадастру і кожний бажаючий зможе отримати витяг про оцінку своєї ділянки швидко та без зайвих бюрократичних процедур», – резюмував Роман Лещенко.

 

У системі «Prozorro.Продажі» зареєстровано 306 земельних аукціонів , - Роман Лещенко

4 листопада 2021 року

У жовтні в «Prozorro.Продажі» було зареєстровано 306 аукціонів: 209 аукціонів – із оренди та 97 – із відчуження землі, йдеться, зокрема, про землі не сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності. Оголошена вартість цих ділянок 155 млн грн, загальна площа – 1400 га. Такі основні показники в системі «Prozorro.Продажі» станом на жовтень озвучив Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко.

Як зазначає Міністр на своїй сторінці у Facebook, найбільш активно хочуть здавати землю в оренду в Рівненській, Черкаській, Кіровоградській, Дніпропетровській та Івано-Франківській областях. Серед лідерів із відчуження земельних ділянок на сьогодні – Львівщина, Закарпаття, Київщина, Одещина, Хмельниччина. 

Роман Лещенко наголосив, що продаж земель с/г призначення державної та комунальної власності заборонений! «Таких пропозицій у системі «Prozorro.Продажі» ви не знайдете. 155 млн грн – не фінальна сума. Вона може значно збільшитися, адже всі аукціони відбуються виключно на підвищення ціни. Перші земельні торги відбудуться вже наступного тижня. Не за тіньовими схемами, а відкрито, прозоро й легально», - написав Роман Лещенко.

 

Кабмін затвердив нову методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок

3 листопада 2021 року

Кабінет Міністрів затвердив нову уніфіковану Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок, в її основі - визначення НГО як добутку площі земельної ділянки на норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі.

Таке рішення ухвалили під час засідання уряду 3 листопада, - інформує «Економічна правда», посилаючись на повідомлення у Telegram представника уряду у ВР Тараса Мельничука.

Методика набуває чинності наприкінці 2021 року.

"Методикою передбачені коефіцієнти, що характеризують регіональні та зональні фактори місцерозташування земельної ділянки, місцерозташування земельної ділянки, особливості використання земельної ділянки за основним цільовим призначенням, належність земельної ділянки до певної категорії земель.

А також - індексацію нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки", - йдеться у повідомленні.

Під час засідання уряду Асоціація міст України звернулась із проханням направити документ на доопрацювання.

"Тому що там закладаються певні норми, які призведуть до втрат місцевих бюджетів і не передбачено перехідний період по старій документації, за яку вже органи місцевого самоврядування заплатили. Тому величезне прохання це питання зняти і віправити на доопрацювання", - сказав виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.

Прем'єр Денис Шмигаль відповів, що цей пункт порядку денного пройшов обговорення, має всі погодження та позитивні висновки, може бути прийнятий без обговорення.

"Обговорення проєкту методики НГО показало, що вона дозволяє значно і спростити, і здешевити, і прискорити виконання відповідних землеоціночних робіт.

Методика набуває чинності наприкінці 2021 року. Роботи зі складання технічної документації, початі у 2021 році, можуть бути завершені за існуючою нормативною базою, а їх результати без жодних проблем можуть бути затверджені громадою", - сказав міністр агрополітики Роман Лещенко.

За його словами, землеоціночні роботи з 2022 року будуть виконуватися на новій методичній базі.

На питання Шмигаля, чи приймала Асоціація міст якусь участь у обговоренні, Лещенко відповів, що приймала. Водночас представник АМУ заперечив.

"Не приймала АМУ. Відповідно до регламенту КМУ ми висновків не надавали. Там, крім документації, суттєво зменшуються коефіцієнти для окремих суб'єктів господарювання, що призведе до втрат місцевих бюджетів", - сказав Слобожан.

Після цього Лещенко додав, що міністерство надасть усі відповідні виписки щодо участі в обговоренні. За його словами, до обговорення були залучені всі профільні громадські організації.

"Те, що не надавали висновки до постанови - не означає, що вони не брали безпосередньої участі у відповідному процесі", - резюмував він.

Зрештою, Кабмін прийняв відповідну постанову.

Шмигаль запропонував Асоціації міст надіслати свої зауваження у письмовій формі на його ім'я, і потім будуть відповідні доручення міністерства напрацювати зміни, "якщо вони дійсно важливі".

Відповідно до Методики, нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за такою формулою:

Цн = Пд х Нрд х Kм1 х Км2 х КмЗ х Км4 х Кцп х Кмц х Кні.

Де Пд - площа земельної ділянки, квадратних метрів, Нрд - норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі;Kмl - коефіціснт, який враховує розташування територіальної громади в межах зони впливу великих міст; Км2 - коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населенвх пунктів.

КмЗ - коефіцієнт, який враховуе розташування територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення; Км4 - коефіціент, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки; Кцп - коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру;

Кмц - коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням;

Кні - добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.

 

В Україні зареєстровано 36 506 земельних угод

29 жовтня 2021 року

За повідомленням Міністерства аграрної політики та продовольства України , станом на 29 жовтня укладено 36506 угод в рамках ринку землі.  Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5208 нотаріусів. Всього заяв – 5849, із них погоджено 5172, в черзі на розгляд - 4, відмову отримали 673.

У  Києві відбулася міжнародна конференція «Геопросторова інформація для цифрової трансформації, сучасні ініціативи та майбутні можливості»

29 жовтня 2021 року

Сьогодні завершилася триденна міжнародна конференція «Геопросторова інформація для цифрової трансформації, сучасні ініціативи та майбутні можливості», що тривала з 27 до 29 жовтня  в  Києві і була організована за підтримки Картографічної служби Королівства Норвегія (Kartverket) у співпраці з Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Про це повідомляє пресслужба відомства.

Проведення заходу здійснювалося із врахуванням карантинних норм та обмежень з можливістю участі в режимі відеоконференції. Таким чином, понад 400 учасників з 48 країн світу отримали можливість взяти участь у заході та заслухати 30 презентацій від світових топ-експертів щодо викликів у геопросторовій інформації, з якими стикаються країни, що розвиваються.

Протягом трьох дуже насичених днів експерти з Організації Об’єднаних Націй, Світового Банку, Норвегії, Великої Британії, Німеччини, Нідерландів, Фінляндії та інших країн Європи та Азії ділилися досвідом і думками щодо шляхів розвитку інфраструктури геопросторових даних.

Зокрема, представниця Світового Банку Кетрін Келм ознайомила присутніх із прикладом фінансування Світовим Банком розвитку національної інфраструктури геопросторових даних в Монголії та розповіла про те, яким чином її організація допомагає впроваджувати Рамкову програму інтегрованої геопросторової інформації (далі – IGIF) в різних країнах світу.

Також у ході конференції учасники заслухали представника Організації Об’єднаних Націй Грегорі Скотта, який присвятив свою доповідь надзвичайній ролі технологічного розвитку, і особливо – IGIF, у досягненні цілей сталого розвитку.

З презентацією щодо впровадження IGIF в Україні ознайомив присутніх Дмитро Макаренко – старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту геодезії і картографії. Він відзначив ефективну співпрацю Держгеокадастру з Kartverket стосовно впровадження IGIF в Україні і наголосив на досягненні значного прогресу, зокрема в контексті здійснення соціально-економічного аналізу, розробки інвестиційного плану та національного плану дій з впровадження національної інфраструктури геопросторових даних. 

 

У Раді пропонують спростити процедуру купівлі невеликих земділянок сільгосппризначення

29 жовтня 2021 року

У Верховній Раді України пропонують спростити процедури вчинення правочинів щодо переходу права власності на невеликі земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Про це йдеться у законопроекті №6199−1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо уточнення положень стосовно вчинення нотаріальних дій в процесі набуття прав на земельні ділянки», -  повідомляє Agravery.

«Завданням законопроекту є спрощення процедури вчинення правочинів щодо переходу права власності на невеликі земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а також уточнення положень законодавчих актів щодо процедури набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення», — йдеться в документі.

Законопроект пропонує встановити правила, за яким перевірка відповідності набувача земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України не здійснюється при набутті у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення: для ведення садівництва площею, що не перевищує 0,25 га, і для ведення особистого селянського господарства площею, що не перевищує гектар, розташованих в межах населених пунктів. При укладенні правочину щодо переходу права власності на такі земельні ділянки їх набувач перед вчиненням правочину про перехід права власності заявляє про дотримання вимог, визначених цією статтею, шляхом подання нотаріусу, що посвідчує відповідний правочин, заяви.

«Законопроект пропонує встановити, що площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать на праві спільної сумісної власності подружжю, враховується до загальної площі земельних ділянок лише того з подружжя (колишнього з подружжя), за ким зареєстровано право власності», — зазначено у пояснювальній записці.

Проектом закону пропонується надання можливості передачі переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення лише на певний строк, а не безстроково, як має місце зараз.

Згідно з документом, передбачено встановлення правила, за яким у разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі, суб'єктом якого є юридична особа, і така юридична особа передала переважне право громадянину України (у тому числі після зазначеного продажу земельної ділянки), громадянин, якому передане переважне право, має право пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця в порядку, визначеному частиною четвертою статті 130−1 цього Кодексу.

 

До державної та комунальної вдасності повернуто 5,3 тис. га землі

29 жовтня 2021 року

За інформацією Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції, упродовж 9 місяців 2021 року завдяки органам ДВС до державної та комунальної власності повернуто 314 земельних ділянок. За аналогічний період 2020 року було повернуто 177 земельних ділянок (2 934 га).

Загальна площа повернення земельних ділянок у 2021 році складає 5 325,8 га.

Заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко зазначив, що збільшення результативності роботи органів ДВС пов’язане із цифровізацією процесів виконавчого провадження та усуненням корупційних ризиків. «Щороку ДВС за різними показниками додає 33-35% до попередніх результатів. Це свідчить про правильність обраного нами курсу на цифровізацію. І хоча абсолютна більшість державних виконавців є доброчесними службовцями, ми також послідовно працюємо над усуненням можливостей зловживання службовим становищем», – зауважив Андрій Гайченко.

 

На Київщині викрито шахрайську схему із заволодіння грошовими коштами у сумі 120 тис доларів США

29 жовтня 2021 року

За процесуального керівництва Київської обласної прокуратури трьом особам повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом обману в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 190 КК України).

Про це повідомляє пресслужба прокуратури.

За даними слідства, троє підозрюваних, використовуючи документи юридичної особи, до якої не мають жодного відношення, уклали з іноземцем фіктивний договір на продаж останньому земельної ділянки у Фастівському районі Київської області, яка їм не належала.

Задля створення уявності серйозності намірів, чоловіки запросили іноземця до кабінету приватного нотаріуса для укладання попереднього «договору купівлі-продажу». Земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,3 га підозрювані оцінили у 195 тис доларів США, а покупець, відповідно до умов укладеного договору, здійснив платіж в сумі 120 тис доларів США в якості попередньої оплати. 

Таким чином підозрювані заволоділи грошовими коштами потерпілого.

Досудове розслідування здійснюється слідчим управлінням ГУ СБУ у  м. Києві та Київській області, за оперативного супроводження  ГУ СБУ у м. Києві та Київській області.

Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

 

На Черкащині судитимуть чиновника Держгеокадастру за  хабар у 10 тисяч доларів США

25 жовтня 2021 року

За процесуального керівництва Звенигородської окружної прокуратури до суду скеровано обвинувальний акт стосовно виконувача обов’язків начальника територіального відділу Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області за фактом одержання неправомірної вигоди, поєднаної з вимаганням (ч. 3 ст. 368 КК України).

За даними слідства, 14 липня 2021 року службовець, перебуваючи в робочому кабінеті, вимагав і одержав від громадянина неправомірну вигоду в сумі 10 тис. доларів США за вирішення питання щодо передачі у власність земельної ділянки для ведення господарської діяльності.

Про це повідомила пресслужба Черкаської обласної прокуратури.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалося слідчими Національної поліції за матеріалами Управління Служби безпеки України в Черкаській області.

Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

 

На Всесвітньому геопросторовому форумі обговорили сучасні тренди і принципи на шляху до сталої геопросторової системи

22 жовтня 2021 року

На Всесвітньому форумі гепросторових даних, що проходить у Нідерландах 20–22 жовтня, обговорювалася тема сучасних трендів і принципів на шляху до сталої геопросторової системи.

Серед основних трендів можна виділити:

  • Зростання ролі геопросторової аналітики, що базується на штучному інтелекті та збільшенні розмірів даних. Відповідно національна інфраструктура геопросторових даних 2.0 (НІГД 2.0) повинна бути забезпечена аналітичними засобами різного типу, виходячи з потреб користувачів. До НІГД 2.0 варто інтегрувати аналітичні засоби, базовані на big data, розвивати хмарні сховища зважаючи на те, що об’єми даних постійно збільшуються.
  • Поширення швидкісного інтернету усюди. Тому потрібно оцінити швидкість інтернету та його вартість, що доступні на територіях, до яких застосовується НІГД.
  • Користувачі вимагають більшої уваги до задоволення своїх потреб. Варто звернути увагу на те, як НІГД влаштована і чи доступна вона для користувача. Потрібно максимально зменшити кількість натискань, за допомогою яких користувач зможе отримати бажану інформацію. Доступність, візуалізація та інтуїтивність мають стати основою НІГД 2.0
  • Залучення більшої кількості людей до генерування геопросторових даних. Необхідно здійснювати пошук шляхів інтеграції згенерованих громадянами геопросторових даних до НІГД 2.0 та надавати рівень впевненості у геопросторових даних, отриманих через НІГД 2.0

Також під час форуму було визначено основні принципи сталої геопросторової системи:

  • Фокус на потребах користувачів
  • Постійна залученість на усіх рівнях
  • Швидка адаптація до змін
  • Розвиток і підтримка мережі
  • Забезпечення сталості
  • Сприяння відкритості даних 

Нагадаємо, що делегація Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на чолі з в. о. Голови Держгеокадастру Сергієм Завадським у межах робочого візиту до м. Амстердам (Королівство Нідерланди) взяла участь у Всесвітньому геопросторовому форумі, організованому міжнародною неурядовою організацією «Geospatial World» у співпраці з Організацією Об’єднаних Націй та іншими міжнародними партнерами, зокрема, з Нідерландським агентством з питань кадастру, картографії та реєстрації земель.

пресслужба Держгеокадастру

 

В Україні зареєстровано 32 794 земельні угоди

22 жовтня 2021 року

За повідомленням Міністерства аграрної політики та продовольства України,  станом на 22 жовтня  укладено 32794 угоди в рамках ринку землі.  Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5173 нотаріусів. Всього заяв – 5806, із них погоджено 5125, в черзі на розгляд - 13, відмову отримали 668.

 

На геопорталі можна побачити імена людей, які до п'яти разів отримували  землю, - Роман Лещенко

22 жовтня 2021 року

Імена понад 4 000 громадян, які скористалися правом подвійної приватизації, оприлюднено. Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко розповів в інтерв’ю радіо «Новое время», - повідомляє пресслужба міністерства.

«На нашому геопорталі в режимі реального часу можна побачити імена людей, які три, чотири, а то й п'ять разів отримували землю. Просто натискаєте на будь-яку земельну ділянку й одразу бачите всі офіційні документи власника. Зараз над цим працюють правоохоронні органи. 4000 громадян – це перша хвиля, яку ми оприлюднили», – розповів Роман Лещенко.

За словами міністра, це тільки початок, і гепортал поповнюватиметься такою інформацією.

«Невдовзі ми оприлюднимо імена юридичних осіб, яких не мало бути в рамках земельного ринку, бо ми їх виключили з обігу, а вони встигли акумулювати сотні гектарів землі, купуючи й продаючи її. Навіть вночі 30 червня ще торгували, відчужували землю, робили перекидку. Серед цих громадян є люди, які ні доходів не мають, ні постійного місця проживання, а водночас є засновниками компанії, в якої на балансі – 700 га. Дивимося і виявляється, що там замішана сім’я чиновника, який керував обласним управлінням Держгеокадастру, наприклад. Феноменальні збіги. Багато документів знищувалися», — зазначив Міністр.

Роман Лещенко запевняє, що земля, яка з держави перейшла у приватну власність, має повернутися у комунальну через рішення суду.

«Ми це так не залишимо. Або через суд вирішуватимемо, або через добровільну відмову цих людей від землі на користь громад. В іншому випадку це шахрайство, за яке передбачена кримінальна відповідальність. Людина, яка подала заявку і стверджувала, що ніколи раніше не отримувала земельну ділянку, а паралельно в різних областях мала по 2 га, має відповісти за свій обман перед державою», — резюмував Міністр.

Обсяг тіньової оренди  оцінюють  від 20 до 70 млрд гривень  щорічно

22 жовтня 2021 року

На черговому засіданні Міжвідомчої робочої групи з детінізації економіки під головуванням Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економіки України Олексія Любченка розглянули низку заходів для виведення економіки “з тіні”. Зокрема, були обговорені і питання детінізації в сфері земельних відносин.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки України.  

«Сьогодні ми розпочинаємо аналізувати тіньову економіку за секторальними напрямками. Наша робота спрямована на координацію зусиль для визначення завдань причетним та подальшої розробки конкретних заходів зі зменшення частки тіньової економіки. Загалом функціонування тіньових сфер – вкрай болюче питання не лише української економіки та бюджету, які втрачають десятки мільярдів гривень, а й для громадян, які ризикують життям через вживання фальсифікованого алкоголю, це також шкода екології та матеріальні збитки через використання неякісного пального та багато інших негативних явищ», - зазначив під час засідання Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Олексій Любченко, який є головою Міжвідомчої робочої групи.

Щодо питання  земельних відносин в законодавчому полі та за його межами, то обсяг тіньової оренди, за оцінками різних експертів, сягає від 20 до 70 млрд грн щорічно. Найбільша проблема виникає із землями комунальної власності, значна частина яких ще не внесена до Державного кадастру України. Під час засідання учасники робочої групи визначили необхідність розробити заходи з удосконалення обміну інформацією між різними гілками влади, які адмініструють процес та посиленню контролю.

 

Поки під час купівлі-продажу землі на рейдерство скарг не надходило

22 жовтня 2021 року

Наразі Мін’юст не зафіксував жодної скарги, пов’язаної з купівлею-продажем землі, щодо шахрайських чи рейдерських дій. Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко розповів в інтерв’ю радіо «Новое время», - повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

«У законодавстві передбачено більш ніж 30 критеріїв, за якими нотаріус перевіряє правильність поданих документів. За ними чітко встановлюється особа, походження коштів, відбувається перевірка чи не накладено на неї санкції, перевіряються всі правоустановчі документи. Тема дуже зарегульована, ми відстежуємо всі транзакції з землею», – розповів Міністр.

Нагадаємо, усі набувачі земель сільськогосподарського призначення підлягають перевірці в Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 637 (Порядок здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України).

 

У Держгеокадастрі відбувся цикл семінарів з питань ринку земель за участю представників Посольства Французької Республіки та Французького агентства з управління сільськими землями SAFER

21 жовтня  2021 року

З 19 до 21 жовтня 2021 року в Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру було проведено семінари з питань земельних відносин та обігу земель сільськогосподарського призначення. У семінарах взяли участь фахівці Держгеокадастру, представники Мінагрополітики та представники Посольства Французької Республіки та Французького агентства з управління сільськими землями SAFER.

У ході семінарів, зокрема, експерт Французького агентства з управління сільськими землями Французької Республіки Робер Левек ознайомив присутніх з існуючою системою органів державної влади з управління земельними ресурсами у Франції, а також порушив питання здійснення контролю в процесі обігу земель сільськогосподарського призначення, порядку взаємодії між інформаційними системами державних реєстрів, перевірки набувачів земель сільськогосподарського призначення та фіксації вартості земельної ділянки і ціни її продажу в електронних реєстрах.

Представники Держгеокадастру взяли активну участь у дискусії, відбувся обмін інформацією та обговорення досягнень України та Франції у сфері обігу та ринку земель та проведення земельної реформи.

Після завершення семінарів фахівці Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру отримали відповідні сертифікати.

«Діяльність SAFER є показовою для нашої країни. Особливо варто відзначити роботу прозорої системи ринку земель, розвиток проектів громад та популяризацію фермерства серед молодого населення. Не можна оминути і те, що значну увагу SAFER приділяє захисту навколишнього середовища, розвитку аграрних та лісових зон. SAFER також активно працює в питанні гарантування прав землевласників.  В контексті нещодавніх надважливих змін у сфері земельних ресурсів України, я хочу зазначити, що співпраця з Французькою Республікою є однією з пріоритетних для нас. Ми усвідомлюємо важливість нашої спільної роботи і бажаємо отримати максимум практичних знань від наших зустрічей» – відзначив заступник Голови Держгеокадастру Іван Смілий.

 

Товаровиробники, які використовують меліоровані землі, зможуть отримати компенсації

21 жовтня 2021 року

20 жовтня набула чинності  постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2021 року №1070  «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, які використовують меліоровані землі».

Цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінагрополітики за програмою “Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників”, які спрямовуються для державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі (далі — бюджетні кошти). Бюджетні кошти спрямовуються на державну підтримку розвитку зрошуваного землеробства з метою підвищення ефективності сільського господарства в умовах змін клімату, стимулювання збільшення площ меліорованих земель та збільшення валового виробництва сільськогосподарської продукції.

За словами міністра аграрної політики та продовольства Романа Лещенка, бюджетні кошти сільгоспвиробникам перераховуватимуться у вигляді бюджетної дотації на безповоротній основі у розмірі до 25% вартості витрат (без урахування податку на додану вартість) за введені в експлуатацію зрошувальні системи з 1 листопада 2020 року по 31 жовтня 2021-го. Кошти спрямовуватимуться на реконструкцію наявних або будівництво нових зрошувальних систем.  Йдеться про матеріали, дощувальну техніку, канали, трубопроводи тощо.

Однак, якщо вартість на обладнання, матеріали, роботи з будівництва і встановлення систем краплинного зрошення була частково компенсована за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, підтримка у вигляді бюджетної дотації сільгосптоваровиробникам не надаватиметься.

 

Органи державної влади  та місцевого самоврядування хочуть перевірити на законність проведення земельної децентралізації

20 жовтня 2021 року

У Верховній Раді України зареєстровано  проект постанови «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування фактів законності та ефективності заходів, що вживаються органами державної влади та місцевого самоврядування для проведення земельної децентралізації».

Мета створення  Тимчасової слідчої комісії, як зазначається у проекті постанови,  -  виявлення фактів незаконної та/або неефективної діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування при проведенні земельної децентралізації, а також незаконного користування землями державної та комунальної власності.

Основними завданнями Тимчасової слідчої комісії пропонується визначити розслідування фактів:

  • наявності актуальних відомостей про межі територій територіальних громад в обсязі, що дозволяє відмежувати юрисдикцію однієї територіальної громади від іншої;
  • законності підстав передачі у власність та користування земель державної власності до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин»;
  • законності та ефективності користування та розпорядження землями державної та комунальної власності, у тому числі переданими у комунальну власність відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин»;
  • законності підстав користування та розпорядження землями державної та комунальної власності;
  • повноти надходжень до бюджету плати за землю та інших податків, пов’язаних із користуванням землями сільськогосподарського призначення.

 

Прийнято Постанову "Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік"

20 жовтня 2021 року

За результатами розгляду у першому читанні проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік (реєстр. № 6000), Верховна Рада України схвалила висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік як Бюджетні висновки Верховної Ради України.

Постановою Кабінету Міністрів України доручено підготувати проект Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік до другого читання відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради України та подати його на розгляд Верховної Ради України у двотижневий строк з дня набрання чинності цією Постановою, - повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України.

Як повідомлялося,   Кабінет Міністрів України схвалив  у проекті Державного бюджету на 2022 рік, схваленому Кабінетом Міністрів України,  на розвиток агропромислового комплексу передбачено 8 млрд грн + 301 млн грн до плану 2021 року.

Зокрема, 715 млн грн передбачено на проведення земельної реформи.

З них : на створення та оновлення топографічних карт і планів 565,9 тис.кв.  км пропонуєтья направити 329 млн грн;  на інвентаризацію 1,7 млн га державних земель – 220 млн грн; на розвиток меліоративних комплексів, утримання водогосподарських систем – 2,7 млрд грн.

 

В Україні можуть змінитися критерії оцінки вартості сільськогосподарської  землі

20 жовтня 2021 року

Держгеокадастр направив Фонду держмайна України документ, яким пропонує йому змінити алгоритм розрахунку оціночної вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення для купівлі/продажу землі.

Про це повідомив AgroPolit.com.

Зазначається, що ФДМУ проводить цей розрахунок за допомогою запущеного у червні 2021 року сервісу автоматичної оцінки об’єктів нерухомості – його називають Модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку.

Цей Модуль, за оцінками учасників ринку землі (покупці та продавці паю, нотаріуси, приватні оцінювачі), видає часто завищені показники (іноді – навіть багатократні) з оціночної вартості земельної ділянки, що призводить до завищених сум сплати податків (зокрема ПДФО) за ділянками, які виставлені на продаж.

Шквал критики призвів до того, що у вересні відбулася спеціальна нарада у Держгеокадстрі за участі всіх сторін. Днями до Фонду держмайна відправили підсумковий документ за її результатами із рекомендаціями про зміну визначення Фондом оціночної вартості землі.

Як зазначається  у надісланому ФДМУ документі,  «з метою уникнення екстремальних значень показників оціночної вартості сільськогосподарських земель пропонуємо встановити мінімальне та максимальне значення оціночної вартості 1 га сільськогосподарських земель в розрізі сільськогосподарських угідь, які щороку оновлюватимуться за результатами аналізу показників моніторингу ринку земель (граничні значення, розраховані за даними загальнонаціональної нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, додаються). У разі, якщо розрахована Модулем оціночна вартість земельної ділянки сільськогосподарського призначення (в перерахунку на 1 га) є меншою, ніж мінімальне значення або більшою, ніж максимальне, оціночна вартість приймається на рівні мінімального або максимального значення відповідно».

 

«Наша мета - внесення кожної земельної ділянки до Державного земельного кадастру»

20 жовтня 2021 року

Про це зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час другого засідання Міжвідомчої робочої групи з питань детінізації економіки та розвитку добросовісної конкуренції 19 жовтня, - повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Під час виступу Тарас Висоцький додав, що між Держгеокадастром та Державною податковою службою України підписаний Меморандум, який найближчим часом має запрацювати як автоматична база для взаємодії та обміну інформацією про кожній земельній ділянці.

«Наразі, до Держземкадастру внесено близько 80% інформації по землі. Ситуація із державними землями краща, ніж з комунальними та приватними. Для прикладу,  близько 32 млн гектарів які перебувають у приватній власності, 27 млн відображенні в земельному кадастрі. Власники можуть розпоряджатися земельною ділянкою тільки після внесення її до Держземкадастру. Адже це сприяє встановленню високої ціни, та продажу земельної ділянки на вигідних умовах», - додав перший заступник Міністра.

Також Тарас Висоцький, зазначив,  що у разі прийняття законопроекту 5600 очікується мінімальне податкове зобов’язання на земельну ділянку. Адже це рішучий та важливий  крок, щоб подолати тінізацію безпосередньо в земельних відносинах.

«Суть законопроекту в тому, що легальні орендарі земельних ділянок не нестимуть додаткового податкового навантаження, а у разі тіньового обробітку доведеться заплатити різницю. Тому ми продовжуємо активну роботу по взаємодії інспекторів Держгеокадастру з громадами, щоб вони звертатися до органу та реєстрували  земельні ділянки територіальних громад», - підкреслив Тарас Висоцький. 

 

Мінагрополітики та НАЗК підписали меморандум щодо зменшення корупційних ризиків у земельній сфері

20 жовтня 2021 року

Мінагрополітики й Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру підписали тристоронній Меморандум про співпрацю з Національним агентством з питань запобігання корупції. Про це повідомила пресслужба міністерства.

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко наголосив, що ринок землі потребує антикорупційної підтримки.

«Днями ми підсумували 100 днів від старту ринку землі. Основний висновок — ринок землі розвивається, але потребує подальшої підтримки. Наша ключова мета — мінімізувати корупційні ризики у сфері земельних відносин. Тому ми разом із НАЗК та Держгеокадастром консолідували зусилля, щоб прозоро та законодавчо просувати земельну реформу», – сказав Роман Лещенко. 

За словами Міністра, учасники Меморандуму аналізуватимуть нормативно-правові акти у сфері земельних відносин, при необхідності розроблятимуть зміни, щоб усунути корупціогенні фактори.

«Важливою частиною Меморандуму є План заходів щодо мінімізації корупційних ризиків у діяльності Держгеокадастру. Це чіткий план, в якому прописані конкретні завдання та дати їх виконання. Зокрема, підвищення якості ведення Державного земельного кадастру», – зазначив Міністр.

Перший заступник Голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко зазначив, що значно продуктивніше боротися не з наслідками корупційних проявів, а викорінювати причини й умови для корупції. Саме на це орієнтований Меморандум.

«Земельна реформа – одна з найскладніших реформ останнього часу, адже вона буквально перебудовує всі правові процеси. Під час таких колосальних змін у системі виникає багато корупційних ризиків. Ця співпраця має стати точкою опори для партнерів у боротьбі з корупцією у земельній сфері та продовжити наші напрацювання», – зазначив Голова НАЗК Олександр Новіков.

НАЗК активно працює над запобіганням корупційних ризиків у сфері земельних відносин. Зокрема, з початку року команда Агентства підготувала аналітичний звіт «Земельна корупція: топ-30 корупційних ризиків та шляхи їх подолання» та провела антикорупційну експертизу основних нормативно-правових актів, які ухвалили парламент та Уряд у межах реформування системи земельних відносин.

 

Вийшов  другий випуск бюлетеня  «Огляд стану земельних відносин в Україні»

19 жовтня 2021 року

Представлено вихід другого інформаційно-аналітичного бюлетеня «Огляд стану земельних відносин в Україні», який  створений спільними зусиллями Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки.

Під час презентації керівник Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Олег Нів’євський відзначив помітне пожвавлення ринку сільськогосподарських земель у вересні.

«Якщо в липні зареєстровано угод сукупною площею 6,4 тисяч гектарів, у серпні – більш як в три рази більше, 16 тисяч, а у вересні – понад 25 тисяч гектарів. Ринок сільгоспземель пожвавлюється, учасники ринку накопичують досвід».

Також, Олег Нів’євський прокоментував перші випадки кредитування під заставу сільгоспземель.

«Кредитування аграрного сектору – це інвестиції в аграрне виробництво, в зростання сектору, а відповідно – і податків і доходів населення, що працює в сільському господарстві. Ми можемо бачити, що вже чотири банки займаються кредитуванням під заставу сільськогосподарських земель, досвід такого кредитування накопичується, відбуваються перші угоди».

Заступник Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Анатолій Мірошниченко розповів про пропозиції Держгеокадастру щодо покращення алгоритму оцінки вартості земельної ділянок, вироблені завдяки системі моніторингу ринку сільгоспземель.

«Серед іншого, зроблена пропозиція про відсікання екстремальних значень при розрахунку оціночної вартості земельної ділянки. Ми розуміємо, що якщо ділянка продається за кілька мільйонів – це не пов’язано з наміром використати ділянку для сільгопризначення і не має спотворювати цінову картину на ринку сільськогосподарських земель».

Бюлетень «Огляд стану земельних відносин в Україні» можна завантажити за посиланням.  

 

Президент підписав закон щодо стимулювання діяльності фермерських господарств

18 жовтня 2021 року

Глава держави Володимир Зеленський підписав законопроект  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання діяльності фермерських господарств». Про це повідомляє Міністр агрополітики Роман Лещенко. Документ передбачає державну підтримку молодим українським фермерам. Першочергово отримувати допомогу на реалізацію своєї діяльності зможуть фермери-господарники до 35 років.

Відповідно до документа, фермерським господарствам у перші три роки після створення надається допомога коштом держбюджету, зокрема через Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Також допомога може надаватися коштом місцевих бюджетів.

На таку допомогу можуть розраховувати новостворені фермерські садиби, сімейні фермерські господарства, фермерські господарства, розташовані в гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України.

Міністр агрополітики Роман Лещенко наголосив, що з урахуванням аспектів земельної реформи і необхідності підтримки сфери, наступним кроком буде голосування в парламенті закону про фонд часткового гарантування кредитів № 3202-Д, який надасть молодому фермеру доступні фінансові інструменти для роботи на землі.

 

Земельний пай у Ковельському районі оцінили в 3,3 мільйона гривень

16 жовтня 2021 року

Електронні майданчики для оцінювання майна значно завищують ціну, тож власникам складно продати свою землю.

Так, вже минуло понад 100 днів, як в Україні запрацював ринок землі.

Голова відділення нотаріальної палати у Волинській області Надія Кузьміч розповіла, що одночасно з відкриттям ринку землі було запроваджено електронні майданчики для оцінювання, щоб громадяни могли безкоштовно оцінити ділянку, адже під час укладення угод треба мати висновок про вартість землі. Проте тут виникають проблеми, — пише інформаційне агентство «Волинські новини».

«Землі з призначенням «селянське фермерське господарство», «для товарного сільськогосподарського виробництва» електронний модуль оцінює величезними сумами. Наприклад, пай у колишньому Турійському, а нині Ковельському районі оцінили в 3,3 мільйона. Зрозуміло, що ці землі за такі гроші ніхто не купить. Чекаємо, що буде далі. Ми озвучували ці речі, подавали звернення», — повідомила Надія Кузьміч.

Як додає очільниця нотаріальної палати в області, є випадки, коли так само оцінюють і нерухоме майно, яке колись було взяте у якості паю.

«У колишньому Ківерцівському, а нині Луцькому районі особа свого часу взяла в якості паю корівник, і тепер захотіла його продати, вже й знайшовся покупець. Електронний модуль корівник у селі Городище оцінив у 22,249 мільйона. Зрозуміло, що за такі гроші його не куплять. Крім того, закон вимагає стягувати ПДФО у розмірі 5% і 1,5% військового збору. Тож угода відклалася. І такі випадки є й із землями під товарне виробництво», — сказала Надія Кузьміч.

З її слів, ці угоди відкладені до того часу, поки буде можливість реально оцінити такі земельні ділянки чи майно.

 

Названо кількість осіб, які мають у власності більше 100 га землі

16 жовтня 2021 року

Ще до відкриття ринку землі в Україні фізичні й юридичні особи акумулювали наділи. Завдяки ринку такі правочини стали прозорими.

Про це під час пресконференції перший заступник голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко, повідомляє  AgroTimes.

 «Станом на 30 червня, в Україні було понад 1100 фізичних та понад 100 юридичних осіб, які мали у власності більше 100 га земель сільськогосподарського призначення», – зауважив Анатолій Мірошниченко.

Він переконаний, що землі акумулювалися до відкриття ринку набагато легше, ніж зараз, бо було значно менше запобіжників таким діям. Адже тепер можна на сайті Держгеокадастру побачити всі дані щодо конкретної земельної ділянки.

Згідно із даними моніторингу земельних відносин щодо площі сільськогосподарських земель, набутих у власність одним суб’єктом, станом на 11 жовтня 2962 фізособи та 331 юрособа мають у власності понад 100 га землі. Зокрема, абсолютним лідером за кількістю акумульованої землі серед фізосіб є людина, яка володіє однією ділянкою в 9470,9156 га. Для порівняння, лідер серед юросіб володіє 2616 ділянками загальною площею в 5153,3788 га.

 

Мінагрополітики провело третє засідання Земельного штабу

12 жовтня 2021 року

Сьогодні відбулося третє засідання Земельного штабу «Відкритий діалог з питань запуску та функціонування ринку землі в Україні» під головуванням Міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка.

Участь у роботі Земельного штабу також взяли Павло Козирєв – голова Асоціації малих міст України, Кирилюк Оксана – виконавчий директор Асоціації малих міст України, голови територіальних громад та представники органів місцевого самоврядування та їх асоціацій.

Про це повідомила пресслужба Мінагрополітики.

Як зазначив Роман Лещенко, саме Земельний штаб є тим форматом, який дозволяє знаходити всім учасникам процесу спільні, результативні рішення.

Під час засідання розглянули основні питання про положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», інвентаризацію земельних ділянок громади як інструмент наповнення бюджету, а також обговорили можливості надання коштів із  державного бюджету місцевим громадам  для проведення інвентаризації земель в межах ТГ.

Окреме питання — надання Держгеокадастром ортофотопланів, растрових карт території громади органам місцевого самоврядування.

Також обговорили важливе питання цифровізації аграрного сектору в умовах відкриття ринку землі в Україні.

«Саме цифровізація закладає ґрунтовні зміни для розвитку агросектору нашої держави», - зазначив Роман Лещенко.

 

У базі Національної інфраструктури геопросторових даних інформація про громадян, які неодноразово скористалися правом безоплатної приватизації

12 жовтня 2021 року

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко під час пресконференції, присвяченій 100 днів ринку землі, презентував на базі Національної інфраструктури геопросторових даних інформацію про тих громадян, яких всупереч закону неодноразово скористалися правом безоплатної приватизації, - повідомляє пресслужба міністерства.

«Усі охочі в режимі реального часу на геопорталі відкритих даних можуть ознайомитися з усім пакетом інформації про громадян, які могли до 5-ти разів скористатися правом безоплатної приватизації: кадастровими номерами та правовстановлюючими документами. Це перша хвиля відповідних даних із точки зору приватизації. Далі справа – за правоохоронними органами. Безумовно, той, хто зловживав своїм правом безоплатної приватизації, нестиме юридичну відповідальність.», – зазначив Роман Лещенко.

Міністр додав, що невдовзі будуть оприлюднені нові факти порушень земельного законодавства України. «Окремо хочу сказати, що за цей період нам вдалося повернути незаконно відчужені землі Міністерству оборони. Йдеться про території військових містечок, аеродромів. А також повернення земель природно-заповідного фонду, водного фонду та лісогосподарського призначення», – резюмував Роман Лещенко.

 

Формат безоплатної приватизації землі потрібно трансформувати, - Роман Лещенко

                                           12 жовтня 2021 року

Безоплатна приватизація землі в нинішньому форматі є інструментом, який дозволяє зловживати цим правом. Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко зазначив під час пресконференції, присвяченій 100 дням ринку землі, - повідомляє пресслужба міністерства.

«Ми комплексно стежимо за процесом безоплатної приватизації, оскільки той її формат, який нині існує, дозволяє недобросовісним громадянам зловживати цим правом. Держава розуміє відповідні ризики, тому безоплатна приватизація має бути трансформована. І Мінагро ініціюватиме суспільне обговорення для того, щоб замінити право на безоплатну приватизацію у “фізичних” гектарах правом на фіксовану знижку при купівлі та отриманні в оренду державних земель. Така знижка буде однакова та гарантована для всіх громадян, плюс будуть передбачені додаткові пільги для ветеранів та деяких інших категорій громадян. Для того щоб її отримати,  достатньо подати електронну заяву», – сказав Роман Лещенко.

Він додав, що всі заяви будуть оприлюднені, і ситуація з подвійною приватизацією унеможливиться в принципі. Знижка стосуватиметься саме державних земель, адже місцеве самоврядування — це право територіальної громади.

«Також ми хочемо вирішити питання про землі, які перебувають під приватними садибами. Власники таких садиб мають офіційно отримати у користування землі, які їм належать, без зайвих бюрократичних процедур безоплатно»,– наголосив Міністр.

 

Держгеокадастр підбив підсумки 100 днів після відкриття ринку земель

12 жовтня 2021 року

Так, за період з 1 липня 2021 року до 9 жовтня 2021 року включно в Україні було відчужено 28 288 земельних ділянок загальною площею 70,57 тис. гектарів. Середня вартість за один гектар відчужених земельних ділянок становить 43 879 гривень.

З них набуто у власність:

  • по договорах купівлі-продажу – 23 600 земельних ділянок загальною площею 61,22 тис. га;
  • по договорах міни – 198 ділянок загальною площею 282 га;
  • по договорах дарування – 4 476 ділянок загальною площею 9,06 тис. га;
  • по договорах довічного утримання фізичними особами набуто 14 земельних ділянок загальною площею 3 гектара.

Крім того, за цей період було успадковано 77 103 земельні ділянки загальною площею 153,21 тис. гектара.

По договорах купівлі-продажу відчужено 8 996 земельних ділянок загальною площею 32,07 тис. га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із аналітичними даними за період функціонування відкритого ринку землі в Україні найбільше відчужувалися земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та для ведення особистого селянського господарства, кількість ділянок разом становить 22 031, площа – 59,74 тис. гектарів.

Найменший розмір земельної ділянки, відчужений за цей період, у Полтавській області – 0,0004 га, найбільший – у Київській області, площею 74,28 гектара.

Найдорожчу ціну за один гектар відчуженої землі зафіксовано у Київській області – 39,86 млн грн – у м. Українці Обухівського району продано ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,008 га за 318,85 тис. грн, тобто ціна за 1 га сформувалася 39 856 250 гривень.

Найдешевшу ціну за 1 гектар відчужених земель зафіксовано у Чернігівській області – 315 грн – у Ніжинському районі (Заньківська сільська рада) продано ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за 630 грн, відповідно ціна за один гектар сформувалася 315 гривень.

Найбільшу кількість ділянок відчужено у Кіровоградській області – 1 719 земельних ділянок загальною площею 9,94 тис. га, найменшу – у Чернівецькій області – 467 ділянок загальною площею 299 гектарів.

Разом з тим, за період функціонування відкритого ринку землі, Урядом було прийнято постанову від 22 вересня 2021 року № 1013 «Деякі питання підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису)», розроблену Держгеокадастром. Метою прийнятого документа є забезпечення публічності та прозорості земельних торгів у формі електронних аукціонів з продажу та передачі в користування земельних ділянок всіх форм власності, - зазначає пресслужба Держгеокадастру.

Відтепер торги проводитимуться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет через електронну торгову систему, що перебуває у державній власності. Аукціони проводитимуться відповідно до договору між організатором торгів і оператором електронного торговельного майданчика.

З моменту опублікування зазначеної постанови Уряду в електронній торговій системі «Прозорро.Продажі» опубліковано оголошення про електронні земельні торги з продажу 4 земельних ділянок загальною площею 20,02 га та з продажу прав користування на 8 земельних ділянок загальною площею 76,66 гектара.

З 1 липня 2021 року Держгеокадастр спільно з ДП «Центр ДЗК» здійснили заходи щодо надання спрощеного доступу нотаріусам до даних Державного земельного кадастру. На сьогодні цим інструментом скористалися  5 094 представники нотаріальної спільноти.

 

 У Бородянці столичної області прокуратура відсудила 10 земельних ділянок під Велику кільцеву дорогу

7 жовтня 2021 року

Бородянський районний суд задовольнив позов Бучанської окружної прокуратури щодо скасування розпоряджень райдержадміністрації та державних актів на право власності на земельні ділянки. Таким чином у власність держави повернуто 10 га землі вартістю понад 11,5 млн грн.

Прокуратурою встановлено, що у 2008 році Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження, яким схвалено генеральний напрямок проходження Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва. Тим же документом органам державної влади та місцевого самоврядування заборонено передавати в оренду, або відчужувати землі в зоні, відведеній для будівництва вказаної дороги.

Всупереч викладеному, посадові особи Бородянської райдержадміністрації надали у власність громадянам 10 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на зазначеній території.

Джрел: https://kobl.gp.gov.ua

 

Держгеокадастр отримає 337 мільйонів гривень на інвентаризацію земель і оновлення карт

6 жовтня 2021 року

Кабінет міністрів виділив 337,49 млн грн на інвентаризацію земель в 2021 році, що знаходяться в державній власності. Буде оновлено топографічні карти і плани в масштабі 1: 10000 та створено системи моніторингу земельних відносин, кошти надійдуть на рахунок Міністерства аграрної політики і продовольства в АТ "Укрексімбанк", а виконавцем програми виступить Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру.

Відповідну постанову уряд прийняв на засіданні 6 жовтня, передає Інтерфакс-Україна.

Постанова уточнює, що зазначені кошти надійшли до держбюджету в 2019 році в рамках угоди України з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) про позику на програму прискорення приватних інвестицій в сільське господарство.

Як повідомлялося, у вересні 2019 року екс-міністр фінансів Оксана Маркарова і екс-директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Сату Кахконен підписали угоду з МБРР про надання Україні $ 200 млн на програму прискорення приватних інвестицій в сільське господарство.

За даними Мінфіну, залучення позики дозволить створити і ввести в загальний доступ Державний аграрний реєстр, провести інвентаризацію земель держвласності і внести відомості про них до Державного земельного кадастру, створити методологію розробки планів землекористування для об'єднаних територіальних громад, провести супутникове картографування території України.

Крім цього, позика дасть можливість створити єдину автоматизовану систему для оповіщення всіх сторін щодо змін в Держгеокадастрі, посилити систему державного контролю на державному кордоні України з урахуванням вимог ЄС.

Проект буде реалізовуватися в рамках Стратегії сприяння залучення приватних інвестицій в сільське господарство до 2023 року.

МБРР є основним кредитним установою Світового банку.

 

Держгеокадастр відкриває відомості про спеціальні дозволи на користування надрами

5 жовтня 2021 року

За результатами інформаційного співробітництва між Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру і  Державною службою геології та надр України, в програмному забезпеченні Державного земельного кадастру впроваджено новий функціонал щодо надання відомостей про спеціальні дозволи на користування надрами.

Відтепер витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку доповнено інформацією, яка містить відомості про спеціальні дозволи на користування надрами (у разі їх наявності).

Зазначена інформація буде відображатися у відомостях Державного земельного кадастру відповідно до Закону України від 28.04. 2021 №1423 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», яким, зокрема, передбачено зняття штучних обмежень господарської діяльності для спрощення доступу до земельних ресурсів населення та бізнесу, скасування зайвих дозволів та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою; запровадження незалежного контролю документації із землеустрою через громадську експертизу або рецензування; надання відомостей документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних; інтеграція та уніфікація землевпорядної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності.

https://land.gov.ua

 

Уряд прийняв постанову про продаж та передачу в користування земельних ділянок виключно через проведення електронних торгів

29 вересня 2021 року

22 вересня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1013 «Деякі питання підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису)», розроблену Держгеокадастром. Метою прийнятого документа є забезпечення публічності та прозорості земельних торгів у формі електронних аукціонів з продажу та передачі в користування земельних ділянок всіх форм власності.

Раніше реалізація земельних ділянок та/або прав на них відбувалася шляхом проведення земельних торгів через аукціони, які передбачали необхідність особистої подачі документів для участі у торгах, обов’язковість фізичної присутності учасників під час проведення земельних торгів, підняття табличок зі ставками тощо.

Постановою Уряду від 22 вересня 2021 року № 1013 визначено, що адміністратором електронної торгової системи, через яку проводитимуться електронні аукціони є ДП «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», затверджено технічні вимоги до підготовки та проведення земельних торгів, передбачено автоматизацію ряду процесів (здійснення ставок учасниками, подання ними заявок на участь, сплату реєстраційних та гарантійних внесків тощо). Також документом передбачено публікацію всіх необхідних документів, що стосуються земельних ділянок, в електронній торговій системі, яка є загальнодоступною та відкритою, що у свою чергу надасть можливість будь-якому користувачеві мережі Інтернет спостерігати за ходом земельних торгів у режимі реального часу.

«Прийнята Кабінетом Міністрів постанова сприятиме відкритості у процесі розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності, а також надасть можливість приймати участь в торгах якнайбільшій кількості потенційних учасників та спростить умови для участі у земельних аукціонах, адже участь можна буде взяти з будь-якої точки світу» – зазначає в. о. Голови Держгеокадастру Сергій Завадський .

Водночас звертаємо вашу увагу на те, що відповідно до норм Земельного кодексу України продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, передача їх у користування можуть здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельних ділянок.

Джерло: https://land.gov.ua

 

У Держгеокадастрі обговорили стан виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України

29 вересня 2021 року

На сьогодні Держгеокадастр є виконавцем ряду важливих рішень Ради національної безпеки і оборони України у сфері земельних відносин та сільського господарства, уведених в дію указами Президента України. Реалізація завдань, поставлених вищим керівництвом держави, є особливо важливою та перебуває на особистому контролі в. о. Голови Держгеокадастру Сергія Завадського.

З приводу обговорення стану виконання указів Президента України стосовно введення в дію рішень Ради національної безпеки і оборони України очільник Держгеокадастру провів нараду з керівниками структурних підрозділів служби.

У ході наради було заслухано звіти керівників структурних підрозділів про поточний стан виконання Держгеокадастром завдань РНБО, обговорено проблемні питання, що виникають у процесі роботи та шляхи їх вирішення. Також присутніх було ознайомлено із запланованими заходами в межах виконання рішень РНБО – це створення спільних робочих груп з представниками інших міністерств та відомств, установ і організацій,  проведення низки круглих столів, зустрічей з метою напрацювання проектів документів та узгодження позицій щодо виконання завдань, передбачених планами реалізації рішень РНБО.

За підсумками наради в. о. Голови Сергій Завадський наголосив на важливості здійснення ефективного контролю за виконанням Держгеокадастром рішень Ради національної безпеки і оборони України та доручив керівникам структурних підрозділів вживати всіх необхідних заходів для вчасної і якісної їх реалізації.

Джерело: https://land.gov.ua

 

Держгеокадастр підписав Угоду про інформаційне співробітництво з Апаратом Ради національної безпеки і оборони України

29 вересня 2021 року

Між Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру і Апаратом Ради національної безпеки і оборони України  відбулося підписання Угоди про інформаційне співробітництво.

Документ передбачає створення організаційної основи для відносин щодо інформаційного співробітництва між сторонами, що виникають у їх практичній діяльності при одержанні, використанні, поширенні та зберіганні отриманої ними інформації.

Підписання Угоди дозволить поглибити співпрацю Держгеокадастру і Апарату Ради національної безпеки і оборони України в частині оперативного обміну інформацією з належним дотриманням вимог щодо її захисту – пояснює в. о. Голови Держгеокадастру Сергій Завадський.

Джерело: https://land.gov.ua

 

В Україні зареєстровано 21 897 земельних угод

27 вересня 2021 року

Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє, що станом на сьогодні укладено 21897 угод в рамках ринку землі.  Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5058 нотаріусів. Всього заяв – 5681, із них погоджено 5021, в черзі на розгляд - 4 відмову отримали 656. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі.

 

Ринок землі – ключова умова для повноцінної ринкової економіки України, - Роман Лещенко

27 вересня 2021 року

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко на  Першій міжнародній конференції з аграрного права, яку організувала Асоціація правників України разом із Секцією аграрного права Міжнародної асоціації юристів (International Bar Association),  закликав українців інвестувати в землю, адже земля – це ресурс, який завжди формуватиме додаткову вартість. «Незалежно від того, що буде відбуватися у світі: коронавірус, світові економічні кризи – що завгодно, той, хто перший інвестує і придбає землю, в будь-якому разі буде у виграші», – підкреслив Роман Лещенко.

Пояснюючи, які переваги дає ринок сільськогосподарських земель, він провів аналогію з ринком нерухомості, який є менш прибутковим.

Як зазначив Роман Лещенко, для ефективного розвитку вітчизняного агросектору на сьогодні дуже важлива підтримка та розвиток малого і середнього сільськогосподарського товаровиробника, формування доданої вартості на кожному етапі виробництва сільськогосподарської продукції, максимальна цифровізація всіх процесів, залучення максимальної кількості агротехнічних  рішень. І це те, на чому сьогодні сфокусована державна політика. Плюс – мінімізація впливу чиновників на всі процеси, що відбуваються в агросекторі.

«Країна, яка має амбіцію стати повноцінною ринковою економікою, повинна мати ринок землі, ринок праці та ринок капіталів. Реформа ринку землі є стратегічною для країни, оскільки агросектор залишається номером один із точки зору формування доданої вартості і забезпечення сталого розвитку держави. Агросектор сьогодні – це до 20% валового внутрішнього продукту країни і майже 50 % валютної виручки», – наголосив Міністр.

 

Прокуратура повернула киянам 19 га землі Совських ставків

27 вересня  2021 року

Завдяки зусиллям Київської міської прокуратури виконано рішення суду та повернуто територіальній громаді міста Києва земельну ділянку площею 19 га вартістю 614 млн грн в нижньому каскаді Совських ставків, що у Голосіївському районі м. Києва.

У 2008 році між Київською міською радою та товариством укладено договір оренди земельної ділянки, умовами якого передбачено її забудову протягом трьох років з моменту укладення договору. Однак з 2008 року товариство у порушення вимог законодавства та договору оренди землі так і не приступило до забудови спірної земельної ділянки, що позбавило територіальну громаду можливості отримати об’єкт, який буде сприяти розвитку рекреаційної інфраструктури міста Києва.

При цьому територія земельної ділянки утримувалася товариством у неналежному стані, у зв’язку з чим прибирання території систематично здійснюється комунальними службами Голосіївського району міста Києва.

За вказаних обставин прокуратура звернулася з позовом до суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного суду, позов прокуратури задоволено.

Наразі рішення суду виконано в повному обсязі шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення товариству права оренди та фактичного повернення земельної ділянки територіальній громаді.

За матеріалами  Київської міської прокуратури

 

Прокуратура повернула навчальному закладу 24 га землі на Сумщині

27 вересня  2021 року

За позовом ювенальних прокурорів Роменської окружної прокуратури рішенням Господарського суду Сумської області припинено на майбутнє та визнано недійсними договір про здійснення спільної діяльності. Відтак навчальному закладу повернуто 24 га землі вартістю майже 3,8 млн грн.

Прокуратурою встановлено, що в січні 2021 року між фізичною особою-підприємцем та загальноосвітньою школою укладено договір про здійснення спільної діяльності, зокрема, вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці, що належить навчальному закладу. Однак укладений договір суперечить інтересам держави, оскільки земля належить навчальному закладу на праві постійного користування, тому, відповідно до вимог чинного законодавства, заклад позбавлений права розпоряджатися нею. Більш того, об’єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням.

Суд погодився з доводами прокуратури.

За матеріалами Сумської обласної прокуратури

 

Завдяки прокуратурі одній із територіальних громад Львівщини повернуть землі вартістю майже 2 млн гривень

27 вересня  2021 року

Перемишлянський районний суду Львівської області задоволив позов органів прокуратури Львівщини до фізичної особи про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації та права приватної власності на земельну ділянку загальною вартістю понад 1,7 млн грн.

Встановлено, що відповідач безпідставно вдруге безкоштовно отримав у власність земельну ділянку одного й того ж цільового призначення загальною площею 2 га на території Бібрської міської ради Львівського району.

Також зараз на стадії досудового розслідування перебуває кримінальне провадження за фактом шахрайського заволодіння цією ділянкою.

За матеріалами Львівської обласної прокуратури

 

Службова недбалість зі збитками 2,4 млн грн – судитимуть начальницю районного відділу Держгеокадастру Сумщини

27 вересня  2021 року

Сумською окружною прокуратурою затверджено та направлено до суду обвинувальний акт стосовно начальниці районного відділу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, неналежне виконання службових обов’язків якої призвело до 2,4 млн грн збитків (ч. 2 ст. 367 КК України).

За даними слідства, у 2019 році до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області звернулись фізичні особи із заявами про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовно площею по 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства. Для подальшого опрацювання Управління передало заяви у відповідний районний відділ.

Згідно інформаційних довідок, підписаних начальницею районного відділу, які у подальшому стали підставою для прийняття рішень, вказані землі входять до складу сформованої ділянки площею 105 га, яка відноситься до земель державної власності. Однак, така інформація щодо форми власності не відповідала дійсності, оскільки вказані землі відносяться до майнових паїв співвласників одного з колишніх колективних сільськогосподарських підприємств та передані згідно рішення загальних зборів у користування підприємству.

Крім того, на сесії сільської ради, куди звернулась начальниця районного відділу з відповідними листами щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою, було прийнято рішення про відмову в наданні такого дозволу саме у зв’язку з тим, що вказані землі не відносяться до державної власності.

Попри це, начальниця відділу визначила земельну ділянку, загальна площа якої 105 га як таку, що належить власності держави та підписала офіційні документи. Відповідно до висновку експертів такими протиправними діями обвинуваченої завдано шкоду в розмірі 2,4 млн грн.

Досудове розслідування проведено слідчими Сумського районного управління поліції під процесуальним керівництвом прокуратури.

Прокуратура Сумської обласної прокуратури

 

Власників землі в Україні обкладуть новими великими податковими відрахуваннями

27 вересня  2021 року

Новий податок на землю "мінімальне податкове зобов'язання" (МНО) влада України має намір впровадити з 2023 року. Щорічно власники і орендарі наділів повинні будуть здійснювати внески в розмірі близько 1400 гривень з кожного гектара. Йдеться про ті земельні ділянки, які знаходяться за межами населених пунктів, - повідомляє today.ua.

МНО зобов'язане щорічно надходити в казну держави в будь-якому випадку, навіть якщо на ділянці не здійснюється господарська діяльність, вирощені врожаї не продаються, а також якщо окремо були сплачені податки, які пов'язані з обробкою землі. Власників землі в Україні обкладуть новими великими податковими відрахуваннями Таким чином, мінімальне податкове зобов'язання з 2023 року мають будуть взяти на себе абсолютно всі власники і орендарі земельних ділянок. Навіть якщо вони платять податки з доходу від реалізації с/г продукції, ПДФО та військовий збір з зарплати працівників і з оренди ділянок.

Відмітимо, що МНО буде введено в законодавство України, якщо Верховна Рада підтримає в другому читанні проект закону №5600, а потім ще повинен підписати президент.

 

24 версня 2021 року

Читайте у дев’ятому – вересневому випуску «Землевпорядного вісника»:

  • Чому інженери-землевпорядники шукають захисту? Про це ви дізнаєтесь із публікацій під заголовками «Нас дістали схеми земельних чиновників»,  «Хочу працювати професійно і прозоро – без натяків на хабар і погроз забрати сертифікат»,  «Інженеру-землевпоряднику повернули анульований сертифікат».
  • Чому внесений на розгляд Верховної Ради законопроект  щодо збереження лісів доцільно за результатами розгляду депутатами у першому читанні направити на повторне перше читання  для істотного доопрацювання – у статті доктора юридичних наук, професора , член-кореспондента НАПрН Павла Кулинича.
  •  Зі сторінок журналу також дізнаєтеся, що спонукало групу вчених – докторів економічних наук, професорів  Антона Третяка - член-кореспондента НААН,  Валентину Третяк, Романа Курильціва виступити  зі статтею про зонування земель та землевпорядний регламент як інструменти адміністрування землекористування ОТГ.
  • Що спонукало нашого кореспондента Тетяну Колядинську зустрітися з начальником відділу представництва інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської обласної прокуратури Володимиром Тягуром.
  • Про основні проблеми, що зумовлюють зниження рівня родючості ґрунтів, зокрема, збільшення обсягів кислих ґрунтів,  – у статті доктора економічних наук,  професора Ольги Ходаківської, кандидатів екомічних наук  Світлани Корчинської та  Аліни Матвієнко.
  • Про застосування строку позовної давності до вимоги про визнання права на земельну ділянку (пай) і судову практику – у статті нашого постійного автора адвоката Юлії Кулик.
  • Яких правил, встановлених законодавством щодо ринку земель, має обов’язково дотримуватися  власник сільськогосподарської землі – у матеріалі Алли Кальніченко, експертки у галузі земельного та екологічного права, практичному застосуванні чинного законодавства у сфері земельних відносин.
  •  Ведуча рубрики «Земля і податки» Катерина Гривнак  відповідає на низку запитань з плати за землю.
  • Мінюст роз’яснює низку спірних запитань щодо  набуття у власність земель сільгосппризначення.  
  • Нове в земельному законодавстві.
  • І це ще не повний перелік.

 

Молоді українські фермери матимуть підтримку від держави

24 вересня 2021 року

Сьогодні Верховна Рада  291 голосом проголосувала за законопроект № 4046 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання діяльності фермерських господарств». Як повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, завдяки цьому молоді українські фермери матимуть підтримку від держави.

«50% валової сільськогосподарської продукції в Україні дають фермерські та особисті селянські господарства. Разом вони обробляють близько 9 млн сільськогосподарських угідь. Ці цифри – доказ тому, який внесок у розвиток та підтримку сільського господарства та економіки України в цілому приносять фермери. І той нюанс, що в Законі України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді” не була визначена пріоритетність підтримки фермерів, я і вся аграрна спільнота вважаємо необачною помилкою. Втім нам її вдалося оперативно виправити. Дякую парламентарям за підтримку та розуміння», – зазначив Роман Лещенко.

Міністр також додав, що фермери-господарники до 35 років матимуть змогу першочергово отримувати державну підтримку на реалізацію своєї діяльності.

Кошти на підтримку фермерів будуть виділені з бюджетної програми. Механізм їх реалізації здійснюватиметься відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1102 (зі змінами).

За словами Романа Лещенка, законопроект № 4046 також врегульовує передачу земель вільного користування у власність фермерського господарства для того, щоб останнє могло офіційно підтвердити використання цієї землі під фермерство. 

«Це врегулювання дозволяє їм отримати доступ до державних програм підтримки та до фінансових кредитних ресурсів банків», – наголосив Роман Лещенко.

Окрім цього, законопроект також передбачає:

  • унормувати склад земельних ділянок фермерських господарств;
  • визначити коло отримувачів державної підтримки через «Український державний фонд підтримки фермерських господарств»;
  • уточнити деякі поняття щодо визначень виду фермерського господарства;
  • запровадити державну підтримку фермерському господарству, голова якого має вік до 35 років (включно), що надасть можливість сільській молоді реалізувати свої підприємницькі ініціативи та сприяти зупиненню міграції молоді з сільських територій.

 

Функціонування системи геопросторових даних дозволить збільшити ВВП

23 вересня 2021 року

Доступний для кожного громадянина геопортал, де відображені усі земельні дані, став інструментом прозорості державних процесів і підґрунтям для інвестицій та економічного зростання. Адже ринок землі  потребує саме такого інструменту. Про це олзповів у коментарі  для Укрінформу заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба.

«Оцифровування землі в Україні – це масштабний проєкт. Сьогодні геопортал, де відображені усі земельні дані, доступний для кожного громадянина. Це інструмент прозорості державних процесів і підґрунтя для інвестицій та економічного зростання… З 1 січня 2021 року люди можуть зареєструватися і через запит  отримувати необхідні дані. Функціонує повний каталог, доступна підписка на останні зміни, налаштовано зворотній зв'язок з користувачем», – зазначив Дзьоба.

За його словами, геопортал пілотного проєкту НІГД наразі функціонує в тестовому режимі, але вже представляє величезний набір геопросторових даних (про землю, воду, ліс та інші природні ресурси, а також про інфраструктурні об’єкти). Це дасть змогу користувачам у майбутньому в перевірити той чи інший об’єкт на предмет законності, отримати розуміння про наявні ресурси, ефективно контролювати використання цих ресурсів, володіти актуальною статистикою, ефективно управляти територіями, реагувати на надзвичайні ситуації та підвищити мобільність, автоматизувати виявлення невідповідностей, оптимізувати логістичні маршрути, отримати доступ до прийнятих рішень.

Довідково

Держгеокадастр та ДП «Науково-дослідний інститут геодезії та картографії» наприкінці травня 2021 року запустили геопортал пілотного проєкту щодо національної інфраструктури геопросторових даних.

До пілотного проєкту увійшли 6 міст України: Біла Церква, Житомир, Львів, Маріуполь, Миколаїв і Полтава, а також Харківська і Львівська області. До нього також підключено і геопросторові дані з 75 ОТГ з різних регіонів України, які були створені в рамках проєкту USAID.

 

Читайте у дев’ятому – вересневому випуску «Землевпорядного вісника»:

  • Чому інженери-землевпорядники шукають захисту? Про це ви дізнаєтесь із публікацій під заголовками «Нас дістали схеми земельних чиновників»,  «Хочу працювати професійно і прозоро – без натяків на хабар і погроз забрати сертифікат»,  «Інженеру-землевпоряднику повернули анульований сертифікат».
  • Чому внесений на розгляд Верховної Ради законопроект  щодо збереження лісів доцільно за результатами розгляду депутатами у першому читанні направити на повторне перше читання  для істотного доопрацювання у статті доктора юридичних наук, професора , член-кореспондента НАПрН Павла Кулинича.
  •  Зі сторінок журналу також дізнаєтеся, що спонукало групу вчених – докторів економічних наук, професорів  Антона Третяка - член-кореспондента НААН,  Валентину Третяк, Романа Курильціва виступити  зі статтею про зонування земель та землевпорядний регламент як інструменти адміністрування землекористування ОТГ.
  • Що спонукало нашого кореспондента Тетяну Колядинську зустрітися з начальником відділу представництва інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської обласної прокуратури Володимиром Тягуром.
  • Про основні проблеми, що зумовлюють зниження рівня родючості ґрунтів, зокрема, збільшення обсягів кислих ґрунтів,  – у статті доктора економічних наук,  професора Ольги Ходаківської, кандидатів екомічних наук  Світлани Корчинської та  Аліни Матвієнко.
  • Про застосування строку позовної давності до вимоги про визнання права на земельну ділянку (пай) і судову практику – у статті нашого постійного автора адвоката Юлії Кулик.
  • Яких правил, встановлених законодавством щодо ринку земель, має обов’язково дотримуватися  власник сільськогосподарської землі – у матеріалі Алли Кальніченко, експертки у галузі земельного та екологічного права, практичному застосуванні чинного законодавства у сфері земельних відносин.
  •  Ведуча рубрики «Земля і податки» Катерина Гривнак  відповідає на низку запитань з плати за землю.
  • Мінюст роз’яснює низку спірних запитань щодо  набуття у власність земель сільгосппризначення.  
  • Нове в земельному законодавстві.
  • І це ще не повний перелік.

 

В Україні зареєстровано 19 177 земельних угод

21 вересня 2021 року

Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України, станом на 21 вересня  укладено 19177 угод в рамках ринку землі.  Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5009 нотаріусів. Всього заяв – 5629, із них погоджено 4971, в черзі на розгляд – 6, відмову отримали 652.

 

42 мільйони гривень збитків під час проведення загальнонаціональної оцінки землі – Нацполіція повідомила про підозру екскерівникам двох державних установ

21 вересня 2021 року

Фігурантам інкримінують службове підроблення та розтрату чужого майна в особливо великих розмірах, вчинене групою осіб. 

Викрили діяльність посадових осіб науково-дослідних інститутів та отримали докази їхньої причетності до злочинів оперативники Департаменту стратегічних розслідувань та слідчі Головного слідчого управління Національної поліції України, - повідомляє пресслужба Національної поліції України.

Як встановили поліцейські, ці державні інститути проводили загальнонаціональну грошову оцінку земель сільгосппризначення за бюджетні кошти. Ця оцінка складалася з кількох етапів, один з яких  - проведення ґрунтових обстежень. Для реалізації «схеми» до офіційних документів було внесено недостовірні дані щодо обсягів виконаних робіт, а саме кількість відібраних зразків ґрунту та вартість робіт. Насправді роботи виконувалися частково або взагалі не проводилися. На підставі підписаних керівниками документів з державного бюджету було виділено близько 140 млн грн. Внаслідок дій посадових осіб державі було завдано збитків на суму близько 42 млн грн. 

17 вересня колишнім керівникам двох науково-дослідних інститутів повідомили про підозру за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 (службове підроблення) та ч. 5 ст. 191 (розтрата чужого майна в особливо великих розмірах, вчинена групою осіб) Кримінального кодексу України. 

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Офіс Генерального прокурора.

Досудове розслідування триває.

 

ДП «НДІГК» розробило методичні рекомендації щодо оприлюднення геопросторових даних та метаданих органами місцевого самоврядування на національному геопорталі

20 вересня 2021 року

Сьогодні в Україні триває процес створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних. Відповідно до законодавства органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах та геопорталах геопросторові дані та метадані і відображати їх за допомогою сервісів доступу на національному геопорталі.

У режимі дослідної експлуатації функціонує прототип національного геопорталу НІГД (nsdi.gov.ua), адміністратором якого є державне підприємство «Науково-дослідний інститут геодезії і картографії». На порталі вже доступні для перегляду, завантаження та роботи 689 наборів геопросторових даних з національного, регіонального та місцевого рівнів.

Задля підтримки формування сучасної системи оперативного та ефективного онлайн-доступу до високоякісних, актуальних і достовірних геопросторових даних та метаданих, ДП «НДІГК» спільно із Київським національним університетом будівництва та архітектури і Асоціацією міст України розробило методичні рекомендації щодо оприлюднення геопросторових даних та метаданих на національному геопорталі органами місцевого самоврядування.

У методичних рекомендаціях подано механізми інформаційної взаємодії між геопорта­лами національного, регіонального та місцевого рівнів при формуванні та публікації метаданих, базових і тематичних геопросторових даних з використанням уніфікованих геоінформаційних веб-сервісів у відповідності до стандартів Відкритого геопросторового консорціуму (OGC) і тех­нічних вимог до геоінформаційних сервісів інфраструктури країн Європейського Союзу INSPIRE.

 

Одещина стала 12-м регіоном, із яким Мінагрополітики, Всеукраїнська асоціація громад підписали Меморандум про співпрацю для ефективного впровадження земельної реформи, - Роман ЛЕЩЕНКО

15 вересня 2021 року

- Тут запустимо 12 пілотних проектів із модернізації насосних станцій та меліоративних каналів з загальним бюджетом 350 млн грн., - пише на своїй сторінці «Борітеся – поборите!» Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України,  у Facebook. - Після цього по всій області будуть масштабовані інші меліоративні об’єкти. Усі вони реалізовуватимуться в рамках державно-приватного партнерства.

Також у регіоні заплановано капітальне відновлення найдавнішої зрошувальної системи України – Нижньо-Дністровської. Її потенціал зрошення наразі використовується лише на 25 %. Цей проект реалізовуватиметься в рамках ЄБРР, сума інвестицій – 90 млн євро.

Під час останньої поїздки на Одещину був приємно вражений, як працюють спеціалісти насосних станцій, тому не маю сумнівів в успіху цих проектів.

Щодо Миколаївщини, то тут гостро стоїть питання з Інгулецькою зрошувальною системою, насамперед із екологічної точки зору. Тому завдання на найближчий час – розчистка річки Інгулець, забезпечення необхідної для зрошення якості води, нівелювання негативного впливу на екологію від роботи гірничо-збагачувальних комбінатів.

Фермери очікують прогнозованості та чіткого розуміння, яку кількість якісної води та в які періоди вони зможуть отримувати в наступні роки. Чи матимуть безперебійне постачання електроенергії. Чи отримають підтримку облдержадміністрацій та облрад.

Готуємо спільні рішення, щоб вони отримали такі гарантії не на словах, а на ділі!

 

Викрито схему розкрадання 17 гектарів  особливо цінної землі

14 вересня 2021 року

Детективи Національного антикорупційного бюро України за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційно прокуратури повідомили колишньому в.о. директора державного підприємства та екскерівнику Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про підозру в розкраданні 17,11 га особливо цінної землі, що завдало 11,6 млн грн збитків державі. Дії підозроюваних кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 та ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Слідство встановило, що керівник державного підприємства, що входить до складу Національної академії аграрних наук України, у 2016-2017 році спільно з керівником Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області підробили документи, що дозволили в обхід законної процедури (без згоди Кабінету Міністрів України) передати у приватну власність 10 земельних ділянок особливо цінної землі загальною площею 17,11 га.

Для надання видимості законності цій схемі використано легенду про надання землі нібито співробітникам державного підприємства для ведення особистого селянського господарства. Однак, як встановило слідство, майже всі отримувачі ділянок до ДП не мали ніякого відношення. До того ж, серед власників ділянок виявився близький родич керівника ДП.

За клопотанням НАБУ і САП на земельні ділянки, незаконно сформовані за рахунок особливо цінних земель, накладено арешт.

Зазначений епізод – один із низки зловживань, пов’язаних із незаконним операціями із землею, що перебуває у віданні структур у складі НААН України. Окремі справи вже розслідувані – слухаються у ВАКС.

Застереження

Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Джерело: https://nabu.gov.ua

 

ДБР викрило дії посадовців КМДА щодо незаконної передачі земельних ділянок у центрі Києва на понад 150 млн гривень

 10 вересня  2021 року

Слідчі Державного бюро розслідувань викрили факти зловживання службовим становищем посадовцями КМДА при передачі у користування приватному товариству земельних ділянок та приміщення комунальної власності у центрі столиці.

Встановлено, що посадовці Київської міської адміністрації передали нерухомість, розташовану на вулицях Хрещатик і Михайла Грушевського, за заниженою вартістю та без проведення аукціону. За попередніми даними, сума збитків становить понад 150 млн гривень.

Посадовці КМДА провели цю оборудку під приводом внесення змін до інвестиційного договору, порушивши вимоги Програми соціально-економічного та культурного розвитку міста Києва, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди територіальній громаді столиці.

Сьогодні працівники ДБР провели одночасні обшуки у приміщеннях Департаменту економіки та інвестицій та Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, а також комунального підприємства «Київське інвестиційне агентство».

Перевіряється причетність до оборудки депутатів Київської міської ради.

Тривають слідчі дії у межах кримінального провадження, розпочатого за статтею 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем).

Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Джерело: https://cripo.com.ua/news

 

Прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо одночасного переходу прав на земельну ділянку у зв’язку з переходом прав на об’єкт нерухомого майна, який на ній розташовано"

8 вересня 2021 року

Закон усуває прогалини у правовому регулюванні питань, пов’язаних з оформленням та переходом прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухоме майно (житловий будинок, будівлю або споруду), що розміщені на ній.

Законом встановлено обов’язковість одночасного оформлення прав на земельну ділянку у зв’язку з переходом прав на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівлю або споруду), який на ній розташовано, а також зворотній порядок одночасного переходу прав на нерухоме майно у випадку переходу прав на земельну ділянку на якій розташовано вказане нерухоме майно (житловий будинок, будівля або споруда).

Законом уніфіковано вказані правила для переходу прав власності та всіх видів користування земельною ділянкою у випадку переходу права власності або права користування земельною ділянкою (сервітут, суперфіцій, емфітевзис (сільськогосподарські будівлі), постійне користування тощо) у разі набуття права власності на розташовані на такій земельній ділянці об’єкти нерухомого майна (житловий будинок, будівлю або споруду) шляхом внесення змін до статті 120 Земельного кодексу та статті 377 Цивільного кодексу.

Одночасно Законом доповнено ст. 120 Земельного кодексу новою частиною чотирнадцятою, відповідно до якої визначено, що предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду або окрему частку у праві спільної власності на такий об’єкт, об’єкт незавершеного будівництва), який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) об’єкта нерухомого майна, повинна бути також така земельна ділянка (або окрема частка у праві спільної власності на неї). Істотною умовою такого правочину є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об’єкту нерухомого майна (окремої частки у праві власності на неї).

Відповідні зміни також внесено до статті 377 Цивільного кодексу, статті 7 Закону України «Про оренду землі» з метою конкретизувати норми та безспірність правового регулювання.

Законом внесено зміни до законів «Про іпотеку», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про землеустрій», «Про Державний земельний кадастр».

Закон прийнято з необхідними техніко-юридичними правками.

Проект Закону зареєстровано за №5248.

Джерело:  Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України

 

Прийнято за основу проект Закону "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель"

8 вересня 2021 року

Метою законопроекту є: збільшення площі землі, на якій застосовується гідротехнічна меліорація; підвищення ефективності сільського господарства; зменшення собівартості поливу земельних ділянок; мінімізація ризиків припинення подачі/відведення води під час вегетаційного сезону; зменшення витрат держави на адміністрування системи меліорації; недопущення деградації ґрунтів.

Законопроектом пропонується:

  •  внести зміни до законодавчих актів, які створять передумови для утримання водокористувачами меліоративної інфраструктури та залучення інвестицій в неї;
  •  визначити правовий статус ОВК, унормувати процедуру створення та набуття ОВК прав на об’єкти меліоративної інфраструктури;
  •  передбачити обов’язок замовника будівництва меліоративної мережі до початку її будівництва погодити умови надання послуг забору, доставки та відведення води, в тому числі механізму ціноутворення з власниками земельних ділянок, у власності яких сукупно перебуває не менше ніж дві третини земельних ділянок, меліорація яких забезпечуватиметься мережею, та користувачами земельних ділянок, у користуванні яких сукупно перебуває не менше ніж дві третини переданих в користування земельних ділянок, меліорація яких забезпечуватиметься мережею;
  •  спростити адміністративні процедури щодо будівництва та експлуатації меліоративних мереж та їх окремих об'єктів;
  •  дозволити приватизацію насосних станцій, які не використовуються протягом не менш ніж десяти років, та щодо яких жодна ОВК протягом двох років після прийняття Закону не звернулася із заявою про отримання у власність об’єктів меліоративної мережі, до складу якої входить насосна станція;
  • при прийнятті ключових рішень в ОВК урівняти рівень впливу як великих, так і дрібних землекористувачів - членів ОВК, а саме:
  • під час голосування на загальних зборах кожен член має один основний голос незалежно від площі земельних ділянок, які перебувають в його користуванні на території обслуговування та додаткові голоси, кількість яких розраховується пропорційно площі земельної ділянки (ділянок) у користуванні члена на території обслуговування до площі території обслуговування організації. Для прийняття рішення зборами необхідно щоб за відповідне рішення було віддано більше 50% як основних, так і додаткових голосів.

Проект Закону зареєстровано за №5202-д.

Джерело:  Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України

 

ООН закликає країни відновити 1 мільярд гектарів землі

7 вересня 2021 року

Очікується, що світові уряди відновлять екосистему розміром з Китай упродовж наступного десятиліття, вирішивши проблему зміни клімату.

Організація Об'єднаних Націй наголосила, що сучасні спроби зберегти здорові екосистеми «недостатні для запобігання масштабному колапсу екосистем».

Пропозиції, які є центральними у Десятилітті ООН щодо відновлення екосистем, визначають умови створення всесвітнього відновлення поколінь. Це буде досягнуто шляхом відновлення 1 мільярда гектарів біорізноманітних земель, таких як морські та сільськогосподарські ділянки.

Заклик до дії випливає з доповіді, яка показує, що ми використовуємо 1,6 планети Земля для підтримки нашого поточного способу життя.

ЮНЕП сподівається заохотити інших до втілення такого амбітного плану, починаючи від малих проектів, таких як міські парки та долини річок, до загрозливих масштабних ініціатив, які перебувають у руках приватних інвесторів та виконавчої влади.

Джерело: http://agronomy.com.ua

 

До уваги розробників документації із землеустрою, землевласників та землекористувачів

Станом на сьогодні центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, не визначаються види межових знаків і порядок відновлення меж, -  Держгеокадастр

3 вересня 2021 року

Відповідно до частини другої статті 106 Земельного кодексу України (у редакції Земельного кодексу України від 17.03.2021) види межових знаків і порядок відновлення меж визначалися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Законом України від 28 квітня 2021 року № 1423-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (переважна більшість норм цього Закону набрала чинності 27.05.2021) статтю 106 Земельного кодексу України викладено в новій редакції та встановлено загальне правило, за яким спосіб закріплення спільних меж між земельними ділянками визначається за згодою власників таких земельних ділянок. Витрати на встановлення спільних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними. Межовими знаками можуть бути природні чи штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, стіни, паркани, огорожа, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній. Межові знаки на водних об’єктах не встановлюються.

Тобто станом на сьогодні центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, не визначаються види межових знаків і порядок відновлення меж.

Тому наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України  від 13 серпня 2021 року № 127 «Про визнання такими, що втратив чинність, наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 31 серпня 2021 року № 1142/36764, визнається таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686 (зі змінами).

Джерело: https://land.gov.ua

 

Аграрні компанії-гіганти Lindsay та Cargsll підтримають іригаційну реформу в Україні, - Роман Лещенко

2 вересня 2021 року

Черговий плідний візит до США разом із Президентом України та Урядовою командою! – стверджує Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України, на своїй сторінці «Борітеся – поборите!» у Facebook.

Зустрічалися з провідними представниками американського бізнесу, які працюють, зокрема, і в аграрному секторі. Володимир Зеленський представив їм наш План із трансформації України, який спрямований на залучення близько $ 300 млрд в українську економіку. У контексті агросектору Президент України окреслив успішну реалізацію земельної реформи та пріоритет у проведенні іригаційної реформи.

На зустрічі були присутні аграрні компанії-гіганти Lindsay тf Cargill. Вони відзначилися глобальним інвестуванням в агросектор. Cargill, приміром, інвестувала у будівництво найбільшої портової інфраструктури – порт «Південний». Було приємно почути від таких масштабних компаній схвальні відгуки про успішність реалізації земельної реформи, збільшення продуктивності в с/г, а також ефективне відшкодування ПДВ в автоматичному режимі.

Обидві компанії наголосили на важливості проведення іригаційної реформи в Україні та підтвердили своє бажання сприяти в реалізації відповідного проекту, бо вбачають у ньому стратегічну перспективу на роки.

 

Держгеокадастр оприлюднив проект постанови Кабінету Міністрів України:  «Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками та внесення змін до Порядку проведення стажування у сфері земельних відносин» 

31 серпня 2021 року

Стислий виклад змісту проекту, розробленого Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру:

«Проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками та внесення змін до Порядку проведення стажування у сфері земельних відносин»(далі – проект акта) розроблено з метою забезпечення дерегулювання та деконцентрації повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру, удосконалення процедур внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про земельні ділянки шляхом надання відповідних повноважень державних кадастрових реєстраторів сертифікованим інженерам-землевпорядникам,  усунення корупційних ризиків під час здійснення державної реєстрації земельних ділянок, та на виконання вимог Закону України від 28 квітня 2021 року № 1423-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

Проект акта та пояснювальну записку розміщено на офіційному вебсайті Міністерства аграрної політики та продовольства України і на офіційному вебсайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються протягом місяця.

Адреси для надсилання зауважень і пропозицій:

  • Міністерство аграрної політики та продовольства України,вул. Хрещатик, 24, м. Київ, 01001; agro.me.gov.ua.         
  • Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру,вул. Народного Ополчення, 3, м. Київ, 03151; тел.: 299-35-33, факс: 249-96-83; kadastr@land.gov.ua.

 

Повертаємо Міноборони незаконно відчужені землі, - Роман ЛЕЩЕНКО

31 серпня 2021 року

- Раніше вже розповідав вам, що Мінгарополітики, Держгеокадастр та Міноборони використовують механізм оскарження до Антирейдерської комісії Мін'юсту, аби повернути землі оборонного призначення, на які незаконно були оформлені майнові права, а також притягти причетних до відповідальності, пише сьогодні Роман Лещенко на своїй сторінці «Борітеся – поборите!» у Facebook.

- Ми дуже активно працюємо в цьому напрямі і зупинимося лише тоді, коли буде відновлено контроль над останнім незаконно відібраним у держави гектаром!

Маємо декілька перемог! Уже повернуто такі ділянки на Львівщині, в Умані та на Одещині.

Днями Мін’юст скасував рішення про державну реєстрацію щодо трьох ділянок на території земель оборони у с. Віта-Поштова Київської області та с. Куяльник Одеської області.

У питанні порушення прав Міноборони навколо цих земель поставлено тверду крапку! Наразі готуємо ще десять скарг до розгляду Антирейдерської комісії щодо інших ділянок.

Борітеся – поборете. Далі буде.

 

У серпні втричі збільшилася площа земель щодо яких зареєстровано правочини, – Тарас Дзьоба

31 серпня 2021 року

Площа земель, щодо яких зареєстровано правочини в рамках ринку землі, в серпні майже в три рази більша, ніж у липні: 17,3 тис. га проти 6 тис. га. Про це повідомив  заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба під час прес-конференції «Два місяці ринку землі – перші результати. Презентація регулярного інформаційно-аналітичного бюлетеня «Огляд стану земельних відносин в Україні».

“Ми бачимо тенденцію до збільшення угод купівлі-продажу майже в три рази. Можна сказати, що рівень довіри людей до земельної реформи збільшився. На сьогодні середня кількість угод в день становить близько 200, середній розмір земельної ділянки коливається у межах 2 гектарів. Всього наразі налічується близько 11 тисяч угод”, – розповів Тарас Дзьоба.

Він додав, що лідером залишається Полтавська область, там зафіксовано найбільше транзакцій. Йдеться про 2,7 тис. га, або більше 0,12 % від усієї площі с/г земель області. Далі в трійці лідерів – Харківська та Кіровоградська області, 0,10% та 0,09% всієї площі с/г земель області відповідно. 

“Наша аналітика показує, що в 65 % угод фігурує товарна земля, решта 35 % – особисте селянське господарство (ОСГ)", – зазначив Тарас Дзьоба.

Заступник голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко зауважив, що вже завершується робота над запуском автоматизованої системи моніторингу земельних відносин. 

“Поки система моніторингу повноцінно запрацює, усі ключові цифри, які характеризують ринок землі, можна переглянути на сайті Держгеокадастру в розділі “моніторинг земельних відносин””, – наголосив Анатолій Мірошниченко.

За його словами, на минулому тижні завершилася робота над оновленням технічного завдання на функціонування системи моніторингу, яка відображатиме інформацію за кожним кадастровим номером. 

“На минулому тижні завершилася робота над оновленням технічного завдання. Маємо надію, що до кінця сьогоднішнього робочого дня ми перейдемо до представлення вдосконаленого формату системи моніторингу”, – резюмував Анатолій Мірошниченко.

 


Земельний банк агрохолдингу «Епіцентр Агро» збільшився на 7 земельних ділянок загальною площею майже 37 гектарів у Дунаєвецькому районі Хмельницької області

31 серпня 2021 року

Понад 50 відсотків земельного фонду агрохолдингу «Епіцентр Агро» зосереджено на Хмельниччині. Після придбання Дунаєвецького комбінату хлібопродуктів агрохолдинг Олександра Гереги  розширив не лише власні елеваторні потужності в цій області, але й збільшив земельний банк на 7 земельних ділянок загальною площею 36,8543 га. Відтепер компанія здатна самостійно повністю використати потужності комбінату для зберігання, зібраного її хліборобами, зерна.

Довідково

Дунаєвецький комбінату хлібопродуктів має дуже зручне логістичне розташування та вже наявну інфраструктуру – понад 5 км залізничної колії. Комбінат уже прийняв на зберігання значний обсяг ранніх зернових, ще частину потужностей зарезервували для урожаю пізніх культур. Після закінчення приймання зерна новий хазяїн планує розпочати демонтаж застарілих конструкцій та модернізацію виробництва у декілька етапів. Загальна площа нерухомого майна - понад 79 тис м², серед якого елеватори, пекарні, млинзавод, лабораторії та інші виробничі приміщення, обійшовся  Герезі недешево – на аукціоні з приватизації він виклав за нього майже 228 млн грн.

 

Запрацював Земельний штаб

19 серпня 2021 року

Міністерство аграрної політики та продовольства повідомляє, що сьогодні, 19 серпня 2021 року, на онлайн-платформі ZOOM відбувся запуск роботи земельного штабу. На засіданні обговорювали питання моніторингу ринку землі, надання доступу нотаріусам до Державного земельного кадастру, а також поточного стану функціонування земельної реформи.

Захід відбувся під головуванням міністра аграрної політики та продовольства України Романа ЛЕЩЕНКА за участі представників органів влади та профільних асоціацій:

  • Артем НАГАЄВСЬКИЙ – Голова підкомітету з питань земельних відносин Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики;
  • Анатолій МІРОШНИЧЕНКО – перший заступник Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;
  • Олена МАРТИНЮК – заступник директора департаменту - начальник Управління нормативно-правового забезпечення нотаріату Департаменту приватного права;
  • Інна  БЕРНАДСЬКА – представник Нотаріальної Палати України;        
  • Андрій КОШИЛЬ – Президент асоціації «Земельна Спілка України»;
  • Роман СЛАСТЬОН – Генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»;
  • Дмитро ГЛІНСЬКИЙ – Голова проектного офісу Асоціація «Незалежна асоціація банків України»;
  • Михайло СОКОЛОВ - заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада»

 

Відтепер переведення дач та садових будинків у жилі відбуватиметься через Реєстр будівельної діяльності

18 серпня 2021 року

Громадяни, що мають намір перевести дачний чи садовий будинок у жилий, зможуть подати документи в електронній формі. Відповідні зміни були прийняті на засіданні Уряду у середку,18 серпня. Про це повідомила заступник Міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська.

«Прийняті зміни дозволять пришвидшити оформлення відповідної документації щодо переведення дачних чи садових будинків у жилі та уникнути зайвої паперової тяганини», – зазначила Наталія Козловська.

Так, змінами до Порядку переведення дачних і садових будинків, які відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки передбачено, що:

  • подати заяву про переведення садових або дачних будинків у жилі будинки можна особисто або шляхом надсилання рекомендованим листом з описом вкладення (зокрема, через центри надання адміністративних послуг) або в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачем якої є власник;
  • рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні створюватиметься виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності як електронний документ з присвоєнням реєстраційного номера та підписуватиметься керівником виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради. Якщо у сільській раді виконавчий орган не утворено, то документ підписує сільський голова з накладенням кваліфікованого електронного підпису;
  • звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам створюватиметься виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності.

          Джерело: Міністерство розвитку громад та територій України

 

615 нотаріусів  отримали відмову у доступі до державного земельного кадастру

18 серпня 2021 року

«Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 4714 нотаріус. Всього заяв — 5291, із них погоджено 4663, в черзі на розгляд — 13, відмову отримали 615. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі», — йдеться в повідомленні Держгеокадастру.

 

В рамках ринку землі продано 16,6 тисяч гектарів сільгоспземель

18 серпня 2021 року

Станом на 18 серпня в Україні укладено 7891 угод в рамках ринку землі. Загальна площа проданих земель склала 16,6 тис. га. Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України. Так до трійки лідерів за площею земель, щодо яких зареєстровано правочини увійшли такі області: Полтавська — 1,9 тис. га; Харківська — 1,8 тис. га; Дінпропетровська — 1,3 тис. га.

 

У Держгеокадастрі відбулися кадрові зміни

18 серпня 2021 року

Кабінет міністрів України призначив заступників голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - першим заступником голови - Анатолія Мірошниченка, заступником -  Івана Смілого.

 

Понад 2 мільйони гектарів українських сільськогосподарських земель нині потребують відновлення зрошення

17 серпня 2021 року

Україна потребує масштабної іригаційної реформи та відновлення зрошення на більш ніж 2 млн га земель сільськогосподарського призначення. Про це в ексклюзивному інтерв’ю виданню «Голос Америки» розповів міністр агрополітики та продовольства Роман Лещенко під час до  візиту до США.

«Ми повинні закласти основи реалізації іригаційної реформи. Без цього, ми будемо просто втрачати величезні масиви наших чорноземів. Деградація земель, вітрова, водна ерозія, опустелювання земель — це те що буде призводити до втрати економічної активності», — зазначив міністр.

Роман Лещенко наголосив, що проблеми пов'язані із засухою та зміною температур вже гостро стоять і не лише на півдні, а і в центральному регіоні. Майже половина Черкащини минулого року пережила екстремальну засуху. Люди вперше за роки збирали врожай у дві тонни з гектара кукурудзи у той час як ще 5 років тому вони збирали 10-12 тонн врожаю кукурудзи з гектара.

"Для реалізації реформи водогосподарської галузі буде створено національного оператора, який управлятиме магістральними каналами, насосними станціями і формувати кооперативи водокористувачів – малих та середніх фермерів — які зможуть отримувати державну компенсацію вартості обладнання», – зауважив міністр. 

За його словами, цей оператор буде публічною акціонерною компанією з міжнародними стандартами корпоративного управління. Він зможе залучати проектне фінансування у тому числі й через інституції Сполучених Штатів.

Роман  Лещенко додав, що шлях України не унікальний. Казахстан п'ять місяців тому підписав угоду з однією з найбільших іригаційних компаній Сполучених Штатів та міжурядову угоду на реалізацію проекту зрошення на 3 мільйони гектарів.

"Я постійно акцентую увагу на наших східноєвропейських сусідах – Польща вкладає великі кошти в іригацію. Румунія запустила державну програму реконструкції іригаційних систем. Сьогодні навіть українські виробники зрошувального обладнання і українські виробники металу експортують продукцію в Румунію, Болгарію», – підкреслив міністр.

 


У Мін'юсті розповіли, як українці можуть користування земельними ділянками після відкриття ринку землі

17 серпня 2021 року

Фахівці Мінюсту роз'яснили, як українцям користуватися земельною ділянкою після відкриття ринку землі. Про це повідомляє пресслужба відомства.

  • 1. Здавати в оренду – і отримувати постійний дохід, який, за прогнозами експертів, надалі тільки зростатиме.
  • 2. Бути фермером – користуватися своєю або орендованою землею та розвивати власну справу.
  • Брати участь у державних програмах підтримки та отримувати компенсацію, відшкодування відсотків по кредитах чи покриття дорадчих послуг.
  • 3. Використати ділянку як заставу. Тобто, за необхідності, використати землю як заставне майно та отримати кошти на розвиток свого господарства або на особисті цілі.
  • 4. Подарувати або віддати у спадок.
  • Відтепер ви можете подарувати свою ділянку, та новий власник матиме на неї повні права господаря.
  • 5. Продати – за необхідності, ви можете продати свою земельну ділянку іншому громадянину України, а з 1 січня 2024 року – і українській компанії.

Чи варто поспішати з продажем ділянки? Експерти не радять поспішати. З часом ринкові ціни зростуть. Відповідно, зросте і середня орендна плата, тож здавати в оренду ділянки буде вигідніше.

 

44 скарги на роботу інженерів-землевпорядників надійшло до Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру станом на сьогодні, 17 серпня 2021 року

17 серпня 2021 року

До Кваліфікаційної комісії надійшли на розгляд подання Держгеокадастру, листи від його територіальних органів, громадян та органів прокуратури, органів місцевого самоврядування щодо порушень сертифікованими інженерами-землевпорядниками вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою при складанні документації із землеустрою, а саме:

 

1. Скарга адвоката Хандусенка Івана Олеговича від 27.07.2021 щодо порушення сертифікованими інженерами – землевпорядниками Поволоцькою Марією Валеріївною (кваліфікаційний сертифікат від 24.12.2012 № 000027) та Конторчіком Сергієм Адріановичем (кваліфікаційний сертифікат від 11.07.2014 № 011708);

2. Колективна скарга гр. Братіка Сергія Вікторовича, Кравченка Володимира Олеговича від 30.07.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Покотило Леною Вікторівною (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 № 000430);

3. Скарга гр. Конівця Андрія Васильовича від 26.07.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Коблюком Сергієм Петровичем (кваліфікаційний сертифікат від 18.01.2013 № 000771);

4. Скарги ФОП Музикантової Алли Валеріївни від 30.07.2021 № 23/21 та від 15.07.2021 № 17/21 щодо порушення сертифікованими інженерами – землевпорядниками, які працюють у складі ТОВ «Дніпроленд» Ярещенком Дмитром Івановичем (кваліфікаційний сертифікат від 14.01.2016 № 010415) та Карпуком Юрієм Володимировичем (кваліфікаційний сертифікат від 12.12.2014 № 011808);

5. Скарга гр. Сарабая Мар’яна Федоровича від 26.07.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником ФОП Спільником Романом Богданович (кваліфікаційний сертифікат від 11.04.2014 № 011662);

6. Скарга гр. Стеценко Любові Григорівни від 22.07.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником ФОП Швед Ларисою Віталіївною (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 № 000238);

7. Скарга гр. Кухарчук Лариси Леонтіївни від 19.07.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником ФОП Поливач Лесею Василівною (кваліфікаційний сертифікат від 10.06.2015 № 011996);

8. Скарга гр. Харченка Михайла Васильовича від 15.07.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником, який працює у складі ТОВ «ГРАУНД ЗЕРО» Телепньовим Дмитром Віталійовичем (кваліфікаційний сертифікат від 10.08.2017 № 013792);

9. Колективна скарга гр. Міщенка Олексія Федоровича, Міщенка Миколи Федоровича від 15.07.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Вольхіною Ларисою Григорівною (кваліфікаційний сертифікат від 05.11.2019 № 014603);

10. Лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 22.07.2021 № 21-4-0.9-6265/2-21 щодо порушення сертифікованими інженерами – землевпорядниками, які працюють у складі ПП «ГЕОЛАЙФ» Юхименком Олександром Володимировичем (кваліфікаційний сертифікат від 14.02.2019 № 013962) та Мисюком Ігорем Володимировичем (кваліфікаційний сертифікат від 05.12.2016 № 013413);

11. Лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 22.07.2021 № 21-4-0.9-6264/2-21 щодо порушення сертифікованими інженерами – землевпорядниками, які працюють у складі ПП «ГЕОЛАЙФ» Юхименком Олександром Володимировичем (кваліфікаційний сертифікат від 14.02.2019 № 013962) та Мисюком Ігорем Володимировичем (кваліфікаційний сертифікат від 05.12.2016 № 013413);

12. Скарга відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Чернігівській області від 20.07.2021 № 74/3/1-2706 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Андрієнком Андрієм Івановичем (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 № 001322);

13. Скарга гр. Балицької Олександри Сергіївни від 06.07.2021 щодо порушення сертифікованими інженерами – землевпорядниками Коркуленком Андрієм Івановичем (кваліфікаційний сертифікат від 02.08.2013 № 010832), Сендецьким Георгієм Івановичем (кваліфікаційний сертифікат від 18.01.2013 № 000962);

15. Скарга адвоката Корнійчука Сергія Анатолійовича від 13.07.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Матвійчук Галиною Петрівною (кваліфікаційний сертифікат від 15.11.2013 № 011455);

14. Скарга гр. Крамар Людмили від 29.07.2021 щодо порушення сертифікованими інженерами – землевпорядниками, які працюють у складі ТОВ «Зеніт експерт» Мельником Петром Степановичем (кваліфікаційний сертифікат від 11.04.2014 № 011652) та Морозом Тарасом Володимировичем (кваліфікаційний сертифікат від 08.02.2018 № 013299);

16. Скарга адвоката Корнійчука Сергія Анатолійовича від 10.07.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Лущиком Дмитром Олександровичем (кваліфікаційний сертифікат від 17.11.2020 № 014664);

17. Скарга ТОВ «РІВЕР ГАРДЕН» від 07.07.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Погурельським Андрієм Сергійовичем (кваліфікаційний сертифікат від 12.10.2017 № 013821);

18. Скарга гр. Подвигіной Діани Андріївни 12.07.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником ФОП Фандуль Сергієм Дмитровичем (кваліфікаційний сертифікат від 06.02.2015 № 012523);

19. Скарга гр. Подвигіна Андрія Вікторовича 12.07.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником ФОП Фандуль Сергієм Дмитровичем (кваліфікаційний сертифікат від 06.02.2015 № 12523);

20. Скарга Боярського ЛВУМГ ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 25.06.2021 № 7305ВИХ-21-1134 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Нижник С.В.;

21. Скарга Боярського ЛВУМГ ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 30.06.2021 № 7305ВИХ-21-1147 щодо порушення сертифікованими інженерами – землевпорядниками Ковальчук А. В., Вараксін О. Л., Лежнєв В. В; та Рубаник В. М.

22. Скарга ДП «Онуфріївське лісове господарство» Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України від 17.06.2021 № 02-14/250 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Андреєвим Олександром Валентиновичем (кваліфікаційний сертифікат від 05.07.2017 № 013485);

23. Колективна скарга гр. Пулянович Валентини Іванівни та гр. Пулянович Миколи Миколайовича від 28.06.2021 порушення сертифікованими інженерами – землевпорядниками Добровим Денисом Вікторовичем (кваліфікаційний сертифікат від 12.10.2017 № 013804) та Холявко Сергієм Георгійовичем (кваліфікаційний сертифікат від 31.03.2015 № 012835);

24. Скарга Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 23.07.2021 № 05716-18041 порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Холявком Віталієм Миколайовичем (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 № 000239);

25. Скарга Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 23.07.2021 № 05716-18039 порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Холявком Віталієм Миколайовичем (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 № 000239);

26. Скарга Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 23.07.2021 № 05716-18015 порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Холявком Віталієм Миколайовичем (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 № 000239);

27. Скарга Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 23.07.2021 № 05716-18038 порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Холявком Віталієм Миколайовичем (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 № 000239);

28. Скарга Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 23.07.2021 № 05716-18019 порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Холявком Віталієм Миколайовичем (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 № 000239);

29. Скарга гр. Акіти Ганни Анатоліївни від 03.08.2021 № А-2391/0/5-21 порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Головко Юрієм Олександровичем (кваліфікаційний сертифікат від 17.08.2016 № 010473);

30. Скарга гр. Волкової Юлії Вікторівни від 06.08.2021 порушення сертифікованими інженерами – землевпорядниками Ткаченком Дмитром Миколайовичем (кваліфікаційний сертифікат від 05.02.2013 № 002231) та Леоновим Романом Миколайовичем (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 № 000666);

31. Скарга гр. Маслова Євгенія Вікторовича від 10.08.2021 порушення сертифікованими інженерами – землевпорядниками Ткаченком Дмитром Миколайовичем (кваліфікаційний сертифікат від 05.02.2013 № 002231) та Леоновим Романом Миколайовичем (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 № 000666);

32. Скарга Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області від 03.08.2021 № 07/1-2046 порушення сертифікованим інженером – землевпорядником ФОП Глущенком Романом Миколайовичем (кваліфікаційний сертифікат від 24.12.2012 № 000018);

33. Колективна скарга гр. Полторацької Вікторії Володимирівни, Полторацького Романа Володимировича, Шевченко Олександри Василівни та Неволько Ганни Гаврилівни від 02.06.2021 порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Козішкурт Мариною Володимирівною (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 № 001125);

34. Скарга Решетилівської міської ради Полтавської області від 11.08.2021 № 01-34/4063 порушення сертифікованим інженером – землевпорядником ФОП Гордієнко Юрієм Юрійовичем (кваліфікаційний сертифікат від 16.05.2016 № 010432);

35. Скарга адвоката Москаленка Єгора Андрійовича від 10.08.2021 порушення сертифікованим інженером – землевпорядником, який працює у складі ТОВ «Сервіс Експерт М» Василенко Анною Миколаївною (кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2013 № 000809) та сертифікованим інженером – землевпорядником, який працює у складі ПП «Інститут землевпорядних відносин» Сердюченко Галиною Іванівною (кваліфікаційний сертифікат від 05.02.2013 № 002319);

36. Скарга адвоката Москаленка Єгора Андрійовича від 10.08.2021 порушення сертифікованим інженером – землевпорядником, який працює у складі ТОВ «Сервіс Експерт М» Василенко Анною Миколаївною (кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2013 № 000809) та сертифікованим інженером – землевпорядником, який працює у складі ПП «Інститут землевпорядних відносин» Сердюченко Галиною Іванівною (кваліфікаційний сертифікат від 05.02.2013 № 002319);

37. Скарга адвоката Москаленка Єгора Андрійовича від 10.08.2021 порушення сертифікованим інженером – землевпорядником, який працює у складі ТОВ «Сервіс Експерт М» Василенко Анною Миколаївною (кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2013 № 000809) та сертифікованим інженером – землевпорядником, який працює у складі ПП «Інститут землевпорядних відносин» Сердюченко Галиною Іванівною (кваліфікаційний сертифікат від 05.02.2013 № 002319);

38. Скарга адвоката Москаленка Єгора Андрійовича від 10.08.2021 порушення сертифікованим інженером – землевпорядником, який працює у складі ТОВ «Сервіс Експерт М» Василенко Анною Миколаївною (кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2013 № 000809) та сертифікованим інженером – землевпорядником, який працює у складі ПП «Інститут землевпорядних відносин» Сердюченко Галиною Іванівною (кваліфікаційний сертифікат від 05.02.2013 № 002319);

39. Скарга адвоката Москаленка Єгора Андрійовича від 10.08.2021 порушення сертифікованим інженером – землевпорядником, який працює у складі ТОВ «Сервіс Експерт М» Василенко Анною Миколаївною (кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2013 № 000809) та сертифікованим інженером – землевпорядником, який працює у складі ПП «Інститут землевпорядних відносин» Сердюченко Галиною Іванівною (кваліфікаційний сертифікат від 05.02.2013 № 002319);

40. Скарга Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 04.08.2021 № 05716-21006 порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Холявком Віталієм Миколайовичем (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 № 000239);

41. Скарга адвоката Москаленка Єгора Андрійовича від 08.09.2021 порушення сертифікованим інженером – землевпорядником, який працює у складі ТОВ «Сервіс Експерт М» Василенко Анною Миколаївною (кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2013 № 000809) та сертифікованим інженером – землевпорядником, який працює у складі ПП «Інститут землевпорядних відносин» Сердюченко Галиною Іванівною (кваліфікаційний сертифікат від 05.02.2013 № 002319);

42. Скарга адвоката Москаленка Єгора Андрійовича від 08.09.2021 порушення сертифікованим інженером – землевпорядником, який працює у складі ТОВ «Сервіс Експерт М» Василенко Анною Миколаївною (кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2013 № 000809) та сертифікованим інженером – землевпорядником, який працює у складі ПП «Інститут землевпорядних відносин» Сердюченко Галиною Іванівною (кваліфікаційний сертифікат від 05.02.2013 № 002319);

43. Скарга адвоката Москаленка Єгора Андрійовича від 08.09.2021 порушення сертифікованим інженером – землевпорядником, який працює у складі ТОВ «Сервіс Експерт М» Василенко Анною Миколаївною (кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2013 № 000809) та сертифікованим інженером – землевпорядником, який працює у складі ПП «Інститут землевпорядних відносин» Сердюченко Галиною Іванівною (кваліфікаційний сертифікат від 05.02.2013 № 002319);

44. Скарга адвоката Москаленка Єгора Андрійовича від 08.09.2021 порушення сертифікованим інженером – землевпорядником, який працює у складі ТОВ «Сервіс Експерт М» Василенко Анною Миколаївною (кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2013 № 000809) та сертифікованим інженером – землевпорядником, який працює у складі ПП «Інститут землевпорядних відносин» Сердюченко Галиною Іванівною (кваліфікаційний сертифікат від 05.02.2013 № 002319)

Джерело: https://land.gov.ua

 

Кваліфікаційна комісія Держгеокадастру проведе чергове засідання 26 серпня 2021 року

17 серпня 2021 року

У порядку денному:

 1. Розгляд заяв про допуск до складання кваліфікаційних іспитів, документів і матеріалів, що надійшли до Кваліфікаційної комісії та прийняття рішення про допуск осіб, що подали зазначені документи, до складання кваліфікаційного іспиту.

 2. Розгляд листів, заяв, клопотань від фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування стосовно анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерам-землевпорядникам.

3.Розгляд заяви гр. Кондратюка Дмитра Леонідовича від 19.07.2021 про видачу дубліката кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.

4. Розгляд протоколів від навчальних закладів та прийняття рішення про видачу свідоцтв про підвищення кваліфікації інженерам-землевпорядникам та геодезистам.

 5. Проведення кваліфікаційного іспиту фізичних осіб, які бажають отримати кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника та кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста: 09:00 – письмова частина (тестування); 16:00 – усна частина (співбесіда).

Джерело: https://land.gov.ua

 

Знищення земель історико-культурного призначення на території Ювілейної сільської територіальної громади Херсонського району Херсонської області

16 серпня 2021 року

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області проведено перевірку законності використання земельної ділянки на території Ювілейної сільської територіальної громади Херсонського району Херсонської області.

За результатами перевірки державними інспекторами виявлено порушення вимог земельного законодавства України з ознаками злочину, відповідальність за який передбачено п.2 статті 197 1 Кримінального кодексу України, а саме зруйновано 2 об’єкта археологічної спадщини (кургани), шляхом вирощування сільськогосподарських культур, площа розорених курганів – 1,0000 га.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення передано до прокуратури Херсонської області.

Джерело: https://land.gov.ua

 

«Землі, що потребують консервації» - новий шар на кадастровій карті

14 серпня 2021 року

Відучора, 13 серпня 2021 року, на Публічній кадастровій карті можна переглянути новий інформаційний шар – «Землі, що потребують консервації, -  повідомив Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України,  на своїй сторінці «Борітеся – поборите!» у Facebook. -  Як я вже зазначав, Мінагрополітики планує виводити з обігу деградовані землі та консервувати їх для відновлення. Усі ці землі відтепер відображені на кадастровій карті: map.land.gov.ua

Землі, які потребують консервації, можуть використовуватися для відновлення лісистості в Україні. До слова, саме заліснення є одним із найефективніших способів консервації с/г угідь та захисту їх від негативного природного та антропогенного впливу. Зі зростанням рівня лісистості території зростає і показник виробництва валової продукції сільського господарства на 1 га угідь.

Інформаційний шар створили фахівці ДП “Центр ДЗК” за даними Держгеокадастру після визначення малопродуктивних, деградованих та техногенно забруднених земель. Ці дані суто інформативні, однак вже зараз вони будуть корисними для органів державної влади та місцевого самоврядування, які долучилися до екологічної ініціативи «Масштабне заліснення України» на виконання Указу Президента України від 07.06.2021 № 228/2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів». У такий спосіб користувачі отримують змогу ідентифікувати самозаліснені та придатні для створення лісів державні та комунальні земельні ділянки для досягнення оптимальної лісистості України.

Збереження й охорона ґрунтів – це обов'язок не лише влади, а й кожного землероба. Правильна консервація деградованих земель сприятиме покращенню родючості ґрунтів та їхніх екологічних характеристик. І задача нашого Міністерства – сприяти, підтримувати, напрацьовувати механізми та забезпечити прозорість інформації. Над чим і працюємо!

 

Власники паїв надають перевагу довгостроковому укладанню договорів оренди землі

14 серпня 2021 року

З огляду на ймовірну оцінку землі, власникам паїв продавати її зовсім не вигідно. Тим паче, що орендар не тільки у повній мірі виконує зобов’язання перед пайовиками, а й часто дбає про соціальну інфраструктуру та добробут жителів села.

Про це AgroPortal.ua розповіла власниця земельного паю з Тернопільської області Тетяна Варениця.

«Селяни, які мають землю, нею дорожать. У нашому селі я не знаю жодної людини, яка була готова зараз продати свою землю. Ті, хто думають про завтрашній день, навряд чи підуть на такий крок. Хоча самі не обробляють землю, селяни як власники паю можуть отримувати орендну плату. Тому зараз йдеться про довгострокове укладання договорів оренди землі з сільськогосподарськими компаніями», — розповідає Тетяна Варениця.

Вона зазначає, що на свої паї родина Варениць має одного постійного орендаря — компанію «Контінентал Фармерз Груп», і найближчим часом продавати землю не збираються, хоча знають, що така можливість є.

 

Українські фермери не можуть розрахуватися за оренду землі

14 серпня 2021 року

Українські фермери у серпні не можуть зареєструвати податкові накладні на покупця, щоб продати свій врожай, бо податкова служба вчасно не оформлює накладні. 

Про це пише propozitsiya.com

У разі відсутності зареєстрованої податкової накладної у аграрія не виникне податковий кредит, і у випадку експорту він не отримає відшкодування.

Сільгоспвиробники перебувають у паніці, адже під час підготовки до посіву озимини, розрахунків за придбану техніку, кредити, позики, за оренду землі з пайовиками, вони не можуть скористатися у повному обсязі обіговими коштами. Поки податкова не зареєструє накладну у системі, покупець не сплатить ПДВ і фермер не отримає свої гроші за продукцію, якими він має розраховуватися за оренду землі, техніки тощо. 

За підрахунками, з тонни зерна продавець не отримує понад 800 грн до реєстрації накладної.

Блокування податкових накладних відбувається навіть у сумлінних платників податків. З невідомих причин аграрії виявили в електронному кабінеті платника податків зникнення своєї позитивної податкової історії, та інформації про підстави, за якими вона формується як за поточний рік, так і за минулий рік.

Блокування податкових накладних відбувається саме в період, коли сільгоспвиробники, реалізовують запаси зерна, адже збір урожаю у самому розпалі, а аграрії ще й готуються до посадки озимих культур: купують насіння, добрива, готують ґрунт.

 

Запровадження інституту організації водокористувачів дасть можливість зменшити собівартість застосування гідротехнічної меліорації земельних ділянок

12 серпня 2021 року

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики,  сьогодні одноголосно підтримав проект Закону України про організацію водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель (реєстр. № 5202) – повідомляє Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України, на своїй сторінці «Борітеся – поборите!» у Facebook.

Законопроект направила Верховна Рада України до Комітету для підготовки на повторне перше читання.

Це перший важливий крок для відновлення статусу зрошуваного землеробства у сталому агровиробництві, яке не залежить від примх природи.

Запровадження інституту організації водокористувачів дасть можливість аграріям самостійно експлуатувати меліоративну мережу, залучати інвестиції в її модернізацію та розбудову.

Цей законопроект передусім відкриває шлях до розширення площ поливу у найбільш спекотних регіонах України. Всі ми пам’ятаємо про наслідки посухи 2020 року у південних областях і саме ті сільгоспвиробники, які застосували у минулому році полив, зазнали найменших збитків. Отже, крокуємо далі.

Наступним етапом у реформуванні водогосподарської галузі є створення Національного оператора з управління меліоративною інфраструктурою, якому будуть передані об’єкти державних меліоративних систем.

Запровадження такої моделі дасть можливість:

  • залучати інвестиції на відновлення інженерної інфраструктури меліоративних систем та збільшити площі, на яких застосовується гідротехнічна меліорація;
  • підвищити ефективність сільського господарства;
  • зменшити собівартість застосування гідротехнічної меліорації земельних ділянок;
  • уникнути ризиків припинення подачі/відведення води під час вегетаційного сезону;
  • суттєво зменшити витрати держави на адміністрування систем меліорації;
  • мінімізувати деградацію ґрунтів та непродуктивних втрат водних ресурсів.

 

В Україні садові будинки продаватимуть за процедурою для сільгоспземель

 11 серпня 2021 року

В Україні 1 липня запрацював ринок сільгоспземель. У ньому є підводні камені для жителів міст, які не мають жодного відношення до сільського господарства. Тому що закон вимагає при продажу садових будинків проходити ті ж процедури, що й при продажу сільгоспземель. Про це розповів юрист, фахівець у земельному та аграрному праві Руслан Сокол, інформує «Главком».

Експерт зазначив, що землі для ведення садівництва належать до категорії земель сільськогосподарського призначення. Тому, якщо ви хочете її продати, то вам доведеться пройти всі процедури, так наче ви продаєте землю у селі.

Зокрема, крім документів, які підтверджують їх особу та громадянство України, потрібно обов'язково надати:

  • державний акт на право власності;
  • договір;
  • свідоцтво про право на спадщину або інший документ, що підтверджує право власності;
  • документи про грошову оцінку відчужуваної земельної ділянки.

Заплатити за нотаріальні послуги  дорожче, ніж до 1 липня 2021 року.

«Законодавець має якнайшвидше вирішити це питання, оскільки це охоплює значну частину договорів і є безглуздим», — пояснив юрист. 

 

В Україні функціонуватимуть альтернативні джерела небанківського кредитування для купівлі землі

11 серпня 2021 року

На початковому етапі банківські установи будуть обережні щодо активної участі в кредитуванні під заставу земельних ділянок, бо ще до кінця не вирішені питання ринкової вартості таких застав і механізмів управління земельними ділянками в банківських портфелях. Про це повідомила керівник проєктного офісу Агрополітичний діалог «Аграрна рада» Інна Метелєва, йдеться у аналітичному матеріалі AgroPolit.com.

Вона додала, що земельне кредитування для фізосіб буде, але за умови додаткових гарантій або у вигляді альтернативних твердих застав або додаткових фінансових інструментів (наприклад, гарантій чи страхових інструментів).

Окрім того, будуть доступні альтернативні джерела небанківського кредитування, зокрема, Р2Р фінансування (управляюча компанія для фізосіб, які хочуть фінансувати вільні кошти) або кредити фізичних осіб іншим фізичним особам через спеціалізованих посередників або лізингові інструменти. Вартість небанківських зазвичай вища. Ще один з варіантів — це кредитування аграрними компаніями фізичних осіб, які є або потенційно можуть бути орендодавцями чи продати такі земельні активи у майбутньому для таких компаній.

 

В Україні скасували експертизу землевпорядної документації

9 серпня 2021 року

Позитивним є скасування експертизи землевпорядної документації, так, законом №1423 визнано таким, що втратив чинність закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації». Про це у блозі на AgroPolit.com повідомив заступник голови «Центру розвитку земельних правовідносин в Україні» Анатолій Шумський.

Він додав, що по всьому тексту ЗКУ та інших законів, якими регулюються земельні відносини, посилання на необхідність проведення державної експертизи землевпорядної документації вилучено.

 

Верховний Суд вказав, на кому лежить податковий обов’язок щодо сплати за оренду земельної ділянки

9 серпня 2021 року

Податковий обов'язок щодо сплати орендної плати у таких правовідносинах лежить на орендарі земельної ділянки, який визначений в договорі оренди земельної ділянки і право користування земельною ділянкою якого зареєстровано в державному реєстрі речових прав. Відповідну постанову у справі № 400/1730/19 ВС ухвалив 18 червня 2021 року.

Суть справи: позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення про збільшення податкового зобов'язання з орендної плати за землю з фізичних осіб.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, він посилався на те, що висновок контролюючого органу, який слугував підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що він має податковий обов'язок зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою із земель комунальної власності, яка була надана для ведення фермерського господарства, є помилковим, адже з моменту створення ним фермерського господарства такий обов'язок перейшов на вказану юридичну особу.

Справа розглядалася судами неодноразово.

За результатами її останнього розгляду місцевий суд позов задовольнив повністю.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, застосувавши норми статтей 1578, 12 Закону України "Про фермерське господарство", зробив висновок, що набуття права на землю (в тому числі, права тимчасового строкового користування) засновником фермерського господарства є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства. У свою чергу, після державної реєстрації (набуття правового статусу) фермерського господарства права і обов'язки землекористувача, в тому числі, й щодо сплати орендної плати за землю, переходять до фермерського господарства.

Однак апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове про відмову в задоволенні позову. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 28.08.2018 у справі N 808/3798/16, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в силу положень статті 125 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою, так само як і суміжні права та обов'язки землекористувача, виникають з моменту державної реєстрації права оренди або права власності на земельну ділянку. Позивач належним чином не оформив передачу земельної ділянки фермерському господарству як землекористувачу. Оскільки відповідно до договору оренди земельної ділянки позивач був орендарем земельної ділянки, саме на нього і покладено обов'язок зі сплати орендної плати за її користування згідно з умовами зазначеного договору. Той факт, що використання земельної ділянки відбувається через створене позивачем фермерське господарство, не змінює статус позивача як орендаря земельної ділянки та не звільняє його від обов'язку сплачувати орендну плату за її користування.

Позиція Верховного Суду

Касаційну скаргу залишено без задоволення, а рішення апеляційного суду без змін.

Колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формує такий висновок щодо застосування норм підпунктів 288.1288.2 статті 288 ПК, статтей 125126 Земельного кодексу України, частини другої статті 16, частин першої, другої статті 21 Закону України "Про оренду землі"статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" у правовідносинах з орендної плати за землі державної та комунальної власності, які були надані фізичній особі для створення фермерського господарства: податковий обов'язок щодо сплати орендної плати у таких правовідносинах лежить на орендарі земельної ділянки, який визначений в договорі оренди земельної ділянки і право користування земельною ділянкою якого зареєстровано в державному реєстрі речових прав.

Податковий обов'язок щодо сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності виникає у фермерського господарства, для створення якого фізичній особі була надана земельна ділянка, після переходу до нього прав орендаря в установленому законом порядку.

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net

 

Кредити під заставу землі: банк враховуватиме лише третину від ринкової вартості ділянки

9 серпня 2021 року

З відкриттям ринку до земель сільськогосподарського призначення у заставі, відповідно до Постанови №351, буде застосовуватись коефіцієнт 0,35. Тобто банк при резервуванні враховуватиме лише третину від ринкової вартості такої землі. Про це повідомила виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова, йдеться у матеріалі AgroPolit.com.

Це не критично для кредитів позичальникам з бездоганною кредитоспроможністю, а ось кредитувати осіб з непідтвердженими доходами з таким коефіцієнтом не реально, -  повідомила екпсерт. 

Вона додала, що «критерії для резервування» для банків під купівлю землі НБУ залежать від фінансового стану позичальника та наданого забезпечення. Всі ці критерії детально викладені у «Положенні про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями», яке банкіри зазвичай називають Постановою №351. Родзинка у тому, що при кредитуванні на купівлю землі ситуація з позичальником/поручителем/заставодавцем неоднозначна, і залежно від комбінації цих складових будуть різні набори критеріїв.

 

П’ята частина українців може продати свої земельні паї

6 серпня 2021 року

В Україні попит на земельну іпотеку буде у межах готовності пайовиків-орендодавців продавати свої ділянки. За різними оцінками, на першому етапі ринку землі 10-20% з них зможуть продати свою землю. Про це заявила Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України.

За її словами, наразі банки досліджують це питання: проводять опитування серед клієнтів, оцінюють правові та регуляторні аспекти, готують кредитні продукти.

«Що стосується портрету позичальника земельної іпотеки, то на найближчі два з половиною роки він «написаний» у законі: це громадянин України, який має у власності (купує) не більше ніж 100 га. Проте агровиробники, які зазвичай кредитуються у банках, — це переважно юридичні особи. І якщо кредитувати покупця землі — фізичну особу, то при оцінці кредитоспроможності банк має брати до уваги його особисті доходи, а не доходи його бізнесу. З точки зору регуляторних вимог це неординарний кейс — кредитоспроможний боржник не має майна для застави, а власник майна формально не здатний повернути кредит. Виходом може бути кредитування клієнтів юридичних осіб під майнове поручительство їх власників – фізичних осіб або поручительство юридичної особи за кредитом фізособі, яка купує землю. Якщо провести аналогію з живописом, то портрет позичальника виходить на межі сюрреалізму, – зазначила вона.

Джерело: AgroPolit.com 

 

Якщо вам відмовили вчинити нотаріальну дію щодо купівлі-продажу земельної ділянки

5 серпня 2021 року

Міністерство юстиції України нагадує, що законодавством нотаріусу надано право вчинити нотаріальну дію, відкласти її вчинення або відмовити у її вчиненні, при цьому нотаріусу заборонено безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

Так, відмовити у вчиненні нотаріальної дії нотаріус або відповідна посадова особа може лише у випадку, якщо:

  • вчинення такої дії суперечить законодавству України;
  • не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
  • дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;
  • є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;
  • з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;
  • правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;
  • особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;
  • особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов’язані з її вчиненням;
  • особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників;
  • в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, передбаченим Законом України «Про нотаріат».

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов’язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз’яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом 3 робочих днів виносить відповідну постанову.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду, а право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Джерело: https://m.facebook.com/252234375198247/posts/1245894882498853/

 

Кількість нотаріусів, які отримали доступ до Державного земельного кадастру, збільшилася. Відмовлено у доступі 572 особам

5 серпня 2021 року

Подали заяви для отримання доступу до  Державного земельного кадастру 4441 нотаріус. Всього заяв – 4974, із них погоджено 4374, в черзі на розгляд – 28, відмову отримали 572. 

Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі. 

 Джерело: https://minagro.gov.ua

 

Зареєстровано 4117 земельних угод

5 серпня 2021 року

Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє, що станом на сьогодні укладено 4117 угод в рамках ринку землі.

За кількістю найбільше угод укладено у Київській (594), Полтавській (453), Сумській (321) та Вінницькій (287) областях.

А от за площею земель перша четвірка виглядає інакше: Полтавська (1046 га) область, Харківська (905 га), Кіровоградська (731 га) та Київська (615 га) області.

Джерело: https://minagro.gov.ua

 

Межі громад – на кадастровій карті!

3 серпня 2021 року

Продовжуємо наповнювати Публічну кадастрову карту відкритими даними – Держгеокадастр створив новий шар (map.land.gov.ua) – «Межі територіальних громад», - повідомляє Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України, на своїй сторінці «Борітеся – поборите!» у Facebook. – Він (новий шар) відображає межі ОТГ, які об’єдналися відповідно до Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Насамперед ці дані винесли для власників земельних ділянок, розробників документації із землеустрою, органів державної та місцевої влади. Шар «Межі територіальних громад» лише інформативний, але вже зараз допоможе уникнути дублювань та непорозумінь під час розроблення проектів землеустрою та комплексних планів просторового розвитку територій ОТГ.

Фахівці ДП «Центр ДЗК» розробили шар на основі інформації, наданої Міністерством розвитку громад та територій України за підтримки Мінагрополітики.

Джерело: https://www.facebook.com/RM.Leshchenko/

 

Держгеокадастр виконав усі завдання, пов’язані із забезпеченням належного функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення, - Анатолій Мірошниченко, перший заступник Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру

2 серпня 2021 року

30 липня виповнилося 30 днів від старту ринку землі — основної події земельної реформи. З цього приводу Анатолій Мірошниченко, перший заступник Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, зазначає, що Держгеокадастр виконав усі завдання, пов’язані із забезпеченням належного функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення. 

«У перші дні функціонування ринку спостерігався певний ажіотаж, пов’язаний із необхідністю надання нотаріусам доступу до відомостей Державного земельного кадастру з метою перевірки встановлених законом обмежень по набуттю земель сільгосппризначення «в одні руки», кількість звернень нотаріусів становила біля тисячі на день. Ця ситуація була очікуваною, і Держгеокадастром спільно з ДП «Центр Державного земельного кадастру» було розроблено спрощене (електронне) отримання доступу, а також залучено до опрацювання заявок нотаріусів додаткових працівників, спільно з Міністерством юстиції України та Нотаріальною палатою України проведено відповідну роз’яснювальну роботу», — пояснює він. 

За словами Мірошниченка це дозволило оперативно опрацьовувати заяви у строк, що в більшості випадків не перевищував робочого дня. 

З 1 липня до Держгеокадастру із заявами надати доступ до відомостей Державного земельного кадастру звернулись 4288 нотаріусів, які подали 4806 заяв. З них погоджено 4242 заяви, відмовлено — 558.

Він наголошує, що моніторинг земель засвідчив відсутність ажіотажу на ринку земель сільськогосподарського призначення, а також відсутність істотної зміни динаміки ринку в порівнянні із періодом до 1 липня 2021 року. 

«Також моніторинг дозволив виявити, що станом на 1 липня понад сто юридичних осіб та понад тисячу фізичних осіб володіли більш як ста гектарами земель сільськогосподарського призначення, багато з них – більш як тисячею гектарів. З 1 липня 2021 року така концентрація земель сільськогосподарського призначення стає неможливою», — акцентує Мірошниченко.

За його прогнозом, істотних зрушень на ринку земель сільськогосподарського призначення найближчим часом не очікується. Держгеокадастр продовжує вдосконалювати регулювання земельних відносин.

«Тривають реалізація пілотного проекту щодо Національної інфраструктури геопросторових даних. Геопортал пілотного проекту НІГД наразі функціонує в режимі дослідної експлуатації, але вже передбачає можливість повної інтеграції на єдиній картографічній основі в онлайн режимі геопросторових даних, зокрема землю, воду, ліс та інші природні ресурси, а також даних про інфраструктурні об’єкти (як інженерні мережі, дороги та інші). Інтеграція геопросторових даних різного типу, а також відкритість таких даних дозволить надати більше інформації для потенційних учасників ринку сільськогосподарських земель», — пояснює Мірошниченко.

Джерело: https://minagro.gov.ua

 

Більше 4 тисяч нотаріусів мають необхідні доступи для перевірки дотримання покупцем обмеження щодо площі сільгоспземель "в одних руках"», — Євгеній Горовець,  перший заступник міністра юстиції

2 серпня 2021 року

30 липня виповнилося 30 днів від старту ринку землі — основної події земельної реформи. З цього приводу перший заступник міністра юстиції Євгеній Горовець зазначає, що Мін’юст зі свого боку повністю забезпечив усі нормативно-правові передумови для посвідчення нотаріусами договорів відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення. 

«До речі, вже більше 4 тисяч нотаріусів мають доступ до Державного земельного кадастру (ДЗК), який необхідний для перевірки дотримання покупцем обмеження щодо площі сільгоспземель "в одних руках"», — інформує Горовець.

Він акцентує, що спеціалісти Мінюсту та фахівці Держгеокадастру налагодили механізм взаємодії Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру під час обміну інформацією для здійснення повноважень, визначених законодавством.

«Тож, як бачимо, наразі проблем із доступом громадян, які планують укладати правочини щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, до нотаріальних дій чи реєстраційних послуг бути не повинно. Разом з тим, Мін’юст перебуває на постійному зв’язку із нотаріальною спільнотою та відкритий до діалогу з громадськістю, аби якнайшвидше реагувати на можливі проблемні аспекти, пов’язані зі зняттям мораторію на відчуження сільськогосподарських земель», — підсумовує перший заступник міністра юстиції.

Джерело: https://minagro.gov.ua

 

Середня ціна за український гектар складає 40 тисяч гривень, - Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України

 2 серпня 2021 року

30 липня виповнилося 30 днів від старту ринку землі — основній події земельної реформи. З цього приводу міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко зазначає, що ринок землі сьогодні повноцінно функціонує — він прозорий, дієвий і кожен може реалізувати своє право розпоряджатися землею: продати, передати в спадок, здавати в оренду чи самому господарювати на цій землі.

«Місяць тому, коли запускали ринок землі, вас намагалися налякати масовою скупкою земель іноземцями, вагонами з чорноземом, які прямують на Схід, та агрохолдингами, які відберуть ваші землі. Протягом місяця роботи ринку, як я й обіцяв, не сталося нічого подібного. Ринок працює!», — зазначає міністр.

За його інформацією за 30 днів від старту ринку землі уклали 2901 угоду.

«Тобто, лише 1 із 2 000 власників землі розпорядилися нею: продав чи подарував», — наголошує Лещенко.

За 30 днів роботи ринку загальна площа проданих ділянок, щодо яких зареєстровано правочини, склала 5324 га, а сума угод склала 210 млн гривень.

«Тобто, за перший місяць ринку землі середня ціна за український гектар складає 40 тисяч гривень. Наразі найбільше землі придбали у Полтавській, Тернопільській та Кіровоградській областях. Але географія продажів — по всій країні!», — інформує Роман Лещенко.

За його словами, дедалі більше нотаріусів освоюють всі інструменти, необхідні для реєстрації угод, і дедалі більше аграріїв пересвідчуються у дієвості ринку.

«Час популізму на темі землі минув. Дуже скоро громадяни дізнаються, хто начебто боровся за права народу, а насправді паразитував на тіньовому ринку землі . Прозорість ринку й доступність даних для всіх лише підвищать його ефективність. 40 тис. за гектар — це наша стартова лінія! Ми з вами перейшли на новий етап ставлення до землі! Земля — це захищена, вільна власність, вартість якої зростає», —наголошує Міністр Лещенко. 

Джерело: https://minagro.gov.ua

 

Вже зараз середня вартість гектару в країні складає близько 40 тисяч гривень, - Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України

30 липня 2021 року

Місяць як ми відновили право українців розпоряджатися своєю землею. Місяць в країні функціонує прозорий ефективний ринок землі. Які результати?

Своїм набутим правом скористалися близько 3 тисяч людей і головне – ціна нашого чорнозему зростає! Вже зараз середня вартість гектару в країні складає близько 40 тис. гривень. Це лише старт!

Вкотре наголошую: право розпоряджатися землею це також і відповідальність! Земля – це ваш депозит, який постійно зростатиме, а з ним – й економіка нашої країни!

Джерело: https://www.facebook.com/RM.Leshchenko

 

10 фактів, які нам вдалося впровадити в частині розвитку земельної децентралізації, - назвав Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України

30 липня 2021 року

  1. Держгеокадастр більше не є розпорядником землі.
  2. Земельний аудит країни проведено.
  3. Землі належать громадам.
  4. Земельну Конституцію ухвалено.
  5. Ринок землі за 30 років незалежності нарешті відкрито.
  6. Землі комунальної й державної власності не є об'єктом купівлі-продажу.
  7. Просторове планування територій громад вже діє.
  8. Геопортал відкритих даних про земельні та водні ресурси працює – майже 100 громад вже підключено.
  9. Підзаконні акти для роботи електронних аукціонів будуть прийняті в найближчі тижні.
  10. Новий класифікатор земель вчора прийнято урядом.

Однозначно реформа децентралізації для України є основою усіх подальших перспектив розвитку. І наш наступний 11-й пункт – належне оподаткування кожного гектара землі в інтересах місцевих бюджетів. Земельний податок повною мірою має залишатися в громадах. Ми повинні зробити максимум, щоб вони отримали достатньо фінансових ресурсів для незалежності й розвитку.

Уже відпрацьовуємо законопроект, який дасть можливість громадам у 2022 році отримувати додаткові надходження до місцевого бюджету.

Наша команда активно налагоджує живий діалог із регіонами. Ми постійно там буваємо, щоб розуміти, чим живуть громади. Плануємо підписати з усіма регіонами меморандуми про співпрацю – таких уже є вісім. Намагаємося давати громадам максимальну підтримку, адже майбутнє – за ними!

Джерело: https://www.facebook.com/RM.Leshchenko

 

Земельний податок у повній мірі має залишатися в громадах, - Роман Лещенко

28 липня 2021 року

Реформа децентралізації для України є основним зерном усіх подальших перспектив розвитку. Про це заявив Міністр агрополітики Роман Лещенко під час свого виступу на форумі Україна.30 “Децентралізація”.

“Ми бачимо своє лідерство у впровадженні належного оподаткування кожного гектара землі в інтересах місцевих бюджетів. Земельний податок у повній мірі має залишатися в громадах. Ми повинні зробити максимум, щоб вони отримали достатньо фінансових ресурсів для незалежності й розвитку”, - сказав Роман Лещенко.

Він зауважив, що громада має мати фінансовий ресурс не тільки через призму земельного податку, а й через призму інших податків. 

“Ми не можемо ставити перед громадами багато завдань, не даючи їм фінансових ресурсів для їхньої ж реалізації і незалежності. У частині земельного податку нині відпрацьовуємо відповідний законопроект, який дасть можливість громадам вже у 2022 році отримувати додаткові надходження до місцевого бюджету”, - додав Міністр.

Він також назвав 10 пунктів, які йому вдалося завдяки підтримці Президента України Володимира Зеленського впровадити в частині розвитку реформи децентралізації. Йдеться, зокрема, про відкриття ринку землі, проведення аудиту, позбавлення Держгеокадастру повноважень розпорядника землі, ухвалення основних законів, передачу громадам землі.

Нині команда Мінагрополітики активно проводить зустрічі з громадами. 

“Я та команда активно налагоджуємо живий діалог із регіонами. Ми постійно там буваємо, щоб розуміти, чим живуть громади. Плануємо підписати з усіма регіонами меморандуми про співпрацю – таких уже є вісім. Намагаємося давати громадам максимальну підтримку, адже майбутнє – за ними!”, - резюмував Роман Лещенко.

Джерело: https://minagro.gov.ua

 

Держгеокадастр доповнив Публічну кадастрову карту новим інформаційно-довідковим шаром «Межі об’єднаних територіальних громад»

28 липня 2021 року

Відсьогодні Держгеокадастр надає відкритий доступ на Публічній кадастровій карті (map.land.gov.ua) до нового набору інформаційно-довідкових даних – «Межі об’єднаних територіальних громад».

Зазначений інформаційний шар відображає відомості про межі об’єднаних територіальних громад, що визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, які об’єдналися відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Інформація буде корисною для власників земельних ділянок, розробників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування. У такий спосіб користувачі отримують змогу аналізувати які земельні ділянки перебувають у межах територіальних громад та приймати ефективні управлінські рішення, зокрема при розробленні проектів землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад та комплексних планів просторового розвитку їхніх територій.

Створення цього інформаційного шару на Публічній кадастровій карті здійснювалося фахівцями ДП «Центр ДЗК» відповідно до інформації, наданої Міністерством розвитку громад та територій України, за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Водночас звертаємо вашу увагу на те, що шар «Межі об’єднаних територіальних громад» не є офіційними відомостями Державного земельного кадастру та носить суто інформативний характер.

Джерело: https://land.gov.ua

 

Ринок землі: які документи необхідні для підтвердження джерела походження коштів?

27 липня 2021 року

Однією з умов купівлі земельної ділянки є перевірка нотаріусом джерела походження коштів покупця.

Тобто, у разі набуття земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність за відплатним договором (купівля-продаж, рента, міна тощо) нотаріус зобов’язаний перевірити джерела походження коштів або інших активів набувача.

Джерелами походження коштів для набуття у власність земельної ділянки можуть бути:

  • заробітна плата (грошове забезпечення);
  • гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами;
  • дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності;
  • дохід від відчуження майна;
  • дивіденди;
  • проценти;
  • роялті;
  • страхові виплати;
  • виграші (призи) в азартні ігри, виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора;
  • призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях;
  • благодійна допомога;
  • пенсія;
  • спадщина;
  • подарунки;
  • кошти, отримані в позику (кредит);
  • набуття права на знахідку або скарб;
  • інші джерела, не заборонені законом.

Документами, що підтверджують джерела походження коштів, є:

  • декларація про майновий стан і доходи;
  • декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру/декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органу місцевого самоврядування;
  • річна (квартальна, інша) фінансова та/або податкова звітність юридичної особи — набувача та фізичної особи-підприємця (за наявності), що отримана нотаріусом безпосередньо від набувача (баланс, витяги, що містять дані про прибутки та збитки господарської діяльності клієнта, податкова декларація з додатками);
  • фінансова звітність юридичної особи — набувача, що оприлюднена відповідно до вимог законодавства;
  • інші документи, що підтверджують джерела походження коштів.

Нотаріус для встановлення джерел походження коштів може використовувати офіційні документи, публічну інформацію, зокрема відомості Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції, інформацію, отриману від набувача.

Джерело: https://m.facebook.com/minjust.official

 

Вимоги до розробників документації із землеустрою спрощено

26 липня 2021 року

Нагадує про це Держгеокадастр у щойно опублікованому зверненні, цитуємо:  

«У зв’язку із набранням чинності 24 липня 2021 року Законом України від 17.06.2020 № 711-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» внесено істотні зміни до статті 26 Закону України «Про землеустрій». Відповідно до нових норм цього закону  розробниками документації із землеустрою є:

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;

фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Враховуючи, що в попередній редакції Закону України «Про землеустрій» діяла норма про наявність за основним місцем роботи у складі юридичної особи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою, вищезазначені зміни у законодавстві є спрощенням для юридичних осіб та відкривають нові можливості для бізнесу».

Джерело: https://land.gov.ua

 

Лише 43 відсотки коштів, нарахованих за шкоду, заподіяну порушниками чинного земельного законодавства, відшкодовуються добровільно

23 липня 2021 року

За минулий тиждень Управління з контролю за використанням та охороною земель, що діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях, здійснили 258 заходів державного нагляду за використанням та охороною земель, за результатами яких виявили 178 порушень земельного законодавства, зокрема заходів державного контролю щодо додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель.

За зазначений період здійснено нарахувань за шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельних ділянок, використанням земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняттям ґрунтового покриву без спеціального дозволу на 2 115 071 грн. У добровільному порядку відшкодовано 909 275 грн.

До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 54 матеріали про порушення вимог законодавства, зокрема, які містять ознаки злочинів.

Джерело: https://land.gov.ua

 

Окрема електронна пошта Держгеокадастру для незадоволених реєстрацією земельних ділянок

23 липня 2021 року

Із звернення Держгеокадастру до громадян України:

З огляду на те, що у вас виникає багато питань з приводу порушення термінів та відмов у державній реєстрації земельних ділянок, ми створили електронну пошту для ваших звернень: registration@land.gov.ua

У такий спосіб ви зможете одразу повідомляти нас про порушення термінів / відмови, аби ми їх оперативно опрацьовували.

Будь ласка, зверніть увагу на обов’язкову форму заявки:

Заявник Петренко П. П. звертається з приводу порушення термінів у державній реєстрації земельної ділянки №9712345672021 від 17.03.2021.

Вид документації – проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Земельна ділянка розташована в межах Одеської області.

тел. 093 565 ***

Повна поштова адреса і номер телефону – ОБОВ’ЯЗКОВО.

Джеренло: https://land.gov.ua

 

Виділені у Карпатах атовцям 150 гектарів землі арештовано

23 липня 2021 року

Личаківський районний суд Львова наклав арешт на 150 га землі в горах Івано-Франківської області.

Усі ділянки розкидані кількома масивами і розташовані близько до природного заповідника «Горгани» та до курорту «Буковель» у межах населених пунктів Бистриця, Поляниця, Микуличин, Хом’яківка, Стримба, Зелена та вздовж річки Бистриця Надвірнянська.

За офіційною версією ДБР, до оборудки з землями дотичні керівники Держгеокадастру в Івано-Франківській області, посадовці Ворохтянського та Надвірнянського лісгоспів, місцеві прокурори, земельні проектанти і навіть депутат Івано-Франківської обласної ради від партії «Платформа громад». Слідчі вважають, що землі виділялись на підставних людей, в основному атовців, без погодження місцевої влади та суміжних користувачів. Загалом таким чином протягом 2019-2021 років роздали 150 гектарів землі. ДБР оцінює збитки нанесені цієї земельною оборудкою у понад 100 млн грн.

Слідчі провели обшуки і вилучили документи, флешки, диски та техніку в управлінні Держгеокадастру Івано-Франківської області, домівках фігурантів та офісах проектних організацій. Серед вилучених речей є також два російські паспорти.

Частину земельних ділянок ще не встигли переоформити у приватну власність – вони на момент арешту перебувають у комунальній власності. А серед власників уже приватизованих ділянок у Карпатах є як і невідомі люди, так лісники, підприємці, поліцейські, місцеві чиновники і їх родичі.

Джерело: https://versii.if.ua/

 

30 тисяч гривень за приватизацію земельної ділянки 

22 липня 2021 року

За даними слідства міський голова одного з  міст Кіровоградщини вимагав від підприємця хабар за вирішення питання щодо приватизації земельної ділянки. Посадовця було викрито у службовому кабінеті після отримання підтвердження у вигляді платіжного документу про переведення 30 тисяч гривень неправомірної вигоди на попередньо вказаний ним рахунок.

Тривають першочергові слідчі дії. Готується повідомлення про підозру.

Досудове розслідування здійснюють  слідчі слідчого управління Головного управління Нацполіції в Кіровоградській області, оперативний супровід – Управління СБУ в Кіровоградській області.

Джерело: https://www.gp.gov.ua

 

У Державному земельному кадастрі - 23,2 мільйони земельних ділянок

21 липня 2021 року

До Державного земельного кадастру внесено відомості про 23,2 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень – 13,2 тис. новосформованих земельних ділянок площею 10,9 тис. га), зокрема, 15,6 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 32,3 млн гектарів.

Джерело: https://land.gov.ua

 

Раді пропонують скоротити максимальну дозволену до купівлі площу земельних ділянок до 500 га

20 липня 2021року

Верховній Раді пропонують запровадити низку обмежень для недопущення концентрації землі в одних руках. Законопроєкт про внесення змін до Земельного кодексу України щодо уточнення критеріїв придбання у власність земельних ділянок сільгосппризначення зареєстрували 19 липня у Верховній Раді народні депутати Олексій Устенко та Олександр Качура - представники   парламентської фракції "Слуга народу".

Законопроєкт пропонує дозволити купівлю до 500 га землі сільгосппризначення лише громадянам України та створеним в Україні юрособам, при цьому покупця після завершення угоди планується зобов'язати обробляти щонайменше 80% купленої ділянки на термін щонайменше п'яти років. Крім того, законопроект пропонує запровадити заборону на будь-які зміни у складі учасників (акціонерів, членів) юридичної особи, яка купила землю, на термін щонайменше трьох років. На думку авторів законопроекту, ці заходи нівелюють схему скупівлі землі великими холдингами через підставних осіб.

Крім того, автори законопроєкту пропонують тимчасово встановити розмір показника нормативної оцінки землі, нижче якого не може бути оцінена вартість сільгоспземель під час укладання угод із нею, на рівні не нижче ніж $1200/га. Тимчасовий захід пропонується запровадити на термін у шість місяців із дати набуття чинності нової методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, яку Кабінет Міністрів повинен буде розробити та затвердити в разі ухвалення Верховною Радою цього законопроєкту.

Джерело: https://regionews.ua

 

Викуплено буде від 11 до 17 відсотків сільськогосподарських земель – решта залишиться в оренді

20 липня 2021 року

Так вважає  Павло Коваль,  генеральний директор Української аграрної конфедерації. За його ​​словами, виробникам сільгосппродукції немає сенсу купувати землю. На придбання землі необхідно викласти величезні кошти, коли оренда залишається фінансово вигідною.

«Світова практика свідчить, що значна частина земель буде залишатися в оренді. В приватну власність відійде від 11 до 17 процентів», — стверджує Павло Коваль.

Експерт звернув увагу на проблеми ринку землі - зазначив, що необхідно вдосконалити систему моніторингу земель, попиту і пропозиції ділянок. Першочергово потрібно вирішити технічні питання реєстрації та відсутності публічної бази попиту і пропозиції.

Джерело: АgroРolit.com

 

Спільну практику застосування вимог чинного законодавства з комплексного планування та розвитку територій громад налагоджують  Національна спілка архітекторів України та Асоціація фахівців землеустрою України

19 липня 2021 року

Відсьогодні, 19 липня 2021 року, налагоджується  тісна співпраця щодо запровадження єдиної практики застосування вимог чинного законодавства з комплексного планування та розвитку територій громад Національної спілки архітекторів України та Асоціації фахівців землеустрою України. Очільники цих організацій Олександр Чижевський та Анатолій Полтавець підписали  Меморандум про партнерство та співробітництво у сфері містобудування, архітектури та землеустрою. Подальша співпраця передбачає навіть організацію спільних навчань з питань впровадження професійних знань у практику застосування вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» №711 від 17 червня 2020 року.

Джерело: https://www.facebook.com

 

Шмигаль назвав мінімальну вартість гектара – близько тисячі доларів США

16 липня 2021 року

За понад два тижні роботи ринку землі в Україні, сформувалася її середня мінімальна ціна. Вона становить близько тисячі доларів за гектар.

Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

«Мінімальна ціна, за якою можна виставляти землю на продаж, – по кожній області вона відрізняється, але в середньому – це близько однієї тисячі доларів за гектар»

За два тижні функціонування ринку, найбільше земельних ділянок придбали у Вінницькій і Полтавській областях.

Джерело: https://ua.news/ua

 

Через незаконну передачу земель Головним управлінням Держгеокадастру столичної області держава зазнала 1,2 млрд грн матеріальної шкоди

16 липня 2021 року

За процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора повідомлено про підозру колишньому керівнику Головного управління Держгеокадастру в Київській області за фактом службової недбалості (ч. 2 ст. 367 КК України).

За даними слідства, у 2019 році посадові особи Головного управління Держгеокадастру у Київській області скасували державну реєстрацію 323 га земель ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця». В подальшому вони внесли їх до земель запасу, розділивши по 2 га. Ділянки всупереч законодавству безпідставно були передані у приватну власність. Таким чином державним інтересам спричинено 1,2 млрд грн матеріальної шкоди.

Наразі вирішується питання про обрання підозрюваній особі запобіжного заходу. Також перевіряються інші факти незаконної передачі у власність земельних ділянок державного підприємства на території Київської області.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

Незаконну діяльність викрито  прокурорами спільно зі слідчими Головного слідчого управління ДБР за оперативного супроводу співробітників СБУ.

*** Офіс Генерального прокурора нагадує, що  відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

 

55 скарг на роботу інженерів-землевпорядників надійшло до Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру станом на сьогодні, 16 липня 2021 року

16 липня 2021 року

До Кваліфікаційної комісії надійшли на розгляд подання Держгеокадастру, листи від його територіальних органів, громадян та органів прокуратури, органів місцевого самоврядування щодо порушень сертифікованими інженерами-землевпорядниками вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою при складанні документації із землеустрою, а саме:

1. Скарга гр. Марчука Юрія Івановича від 15.06.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником ФОП Фандуль Сергієм Дмитровичем (кваліфікаційний сертифікат від 06.02.2015 № 012523);

2. Скарга гр. Шевчук Ольги Леонідівни від 15.06.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником ФОП Фандуль Сергієм Дмитровичем (кваліфікаційний сертифікат від 06.02.2015 № 012523);

3. Скарга гр. Хрипун Зої Вікторівни від 10.06.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником ФОП Кобернюк Віктором Петровичем (кваліфікаційний сертифікат від 18.01.2013 № 001662);

4. Скарга Сумської міської ради від 11.06.2021 № 06-01-18/8011 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Степком Олександром Вікторовичем (кваліфікаційний сертифікат від 18.01.2013 № 001506);

5. Скарга гр. Іщук Віталія Вікторовича від 24.06.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Трищуком Віктором Васильовичем (кваліфікаційний сертифікат від 10.06.2015 № 012001);

6. Скарга гр. Гнаповського Олександра Миколайовича від 13.05.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Щіпайло Михайлом Миколайовичем (кваліфікаційний сертифікат від 14.05.2014 № 010358);

7. Скарга гр. Шпарука Олексія Миколайовича від 08.06.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Ніколаєнко Іриною Миколаївною (кваліфікаційний сертифікат від 31.03.2015 № 012810);

8. Скарга гр. Каліщука Сергія Анатолійовича від 24.05.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Панасенко Володимиром Валерійовичем (кваліфікаційний сертифікат від 02.08.2013 № 010842);

9. Скарга гр. Борзняк Вікторії Антонівни від 04.06.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Окрепкою Анною Ігорівною (кваліфікаційний сертифікат від 11.12.2015 № 010389);

10. Скарга гр. Федоренко Тамари Сергіївни від 03.06.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Паламарчуком Сергієм Миколайовичем (кваліфікаційний сертифікат від 18.01.2013 № 000983);

11. Скарга гр. Федченко Зінаїди Петрівни від 01.06.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником ФОП Лисак Дмитром Вікторовичем (кваліфікаційний сертифікат від 30.01.2013 № 002001);

12. Скарга гр. Потикайло Тамари Опанасівни від 31.05.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Здражевською Русланою Олегівною (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 № 000768);

13. Скарга Згурівської селищної ради Броварського району Київської області від 31.05.2021 № 07.01-06/981 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Краснощоком Артуром Ігоровичем (кваліфікаційний сертифікат від 11.03.2014 № 012145);

14. Скарга гр. Блідченко Олени від 27.05.2021 щодо порушення сертифікованими інженерами – землевпорядниками Сапончик Олександром Федоровичем (кваліфікаційний сертифікат від 10.03.2017 № 013727) та Максимович Світланою Василівною (кваліфікаційний сертифікат від 27.02.2013 № 002730);

15. Скарга Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.06.2021 № 05716-11740 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Дубницькою Маргаритою Вячеславівною (кваліфікаційний сертифікат від 05.10.2015 № 012886);

16. Скарга Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.06.2021 № 05716-11706 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Дубницькою Маргаритою Вячеславівною (кваліфікаційний сертифікат від 05.10.2015 № 012886);

17. Скарга гр. Баранчук Наталії Леонтіївни щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Олещук Іриною Василівною (кваліфікаційний сертифікат від 18.01.2013 № 001329);

18. Скарга Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області від 25.05.2021 № 808 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Биндою Іваном Анатолійовичем (кваліфікаційний сертифікат від 13.05.2019 № 013970);

19. Лист Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 28.05.2021 № 21-14-0.61-3668/2-21 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Хоменко Сергієм Миколайовичем (кваліфікаційний сертифікат  від 03.04.2013 № 003226);

20. Скарга гр. Крамар Л. О. від 21.05.2021 щодо порушення сертифікованими інженерами – землевпорядниками, які працюють у складі ТОВ «Зеніт експерт» Мельник Петром Степановичем (кваліфікаційний сертифікат від 11.04.2014 № 011652) та Морозом Тарасом Володимировичем (кваліфікаційний сертифікат від 08.02.2018 № 013299);

21. Скарга гр. Гребенюка Олексія Володимировича від 26.04.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Лущик Дмитром Олександровичем (кваліфікаційний сертифікат від 17.11.2020 № 014664);

22. Скарга гр. Деркач Л. А. від 19.05.2021 2021 щодо порушення сертифікованими інженерами – землевпорядниками, які працюють у складі ТОВ «ЗФ «ЛАН» Доценком Олександром Миколайовичем (кваліфікаційний сертифікат від 24.10.2013 № 011348), Попелнухою Оксаною Володимирівною (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 № 000361) та Бєлослудцевою Валентиною Михайлівною (кваліфікаційний сертифікат від 03.10.2013 № 010946);

23. Скарга Полуфакіна Віктора Володимировича від 22.04.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником ФОП Музикантовою Аллою Валеріївною (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 № 000516);

24. Скарга адвоката Хандусенка Івана Олеговича від 13.05.2021 щодо порушення сертифікованими інженерами – землевпорядниками Поволоцькою Марією Валеріївною (кваліфікаційний сертифікат від 24.12.2012 № 000027) та Конторчіком Сергієм Аріоновичем (кваліфікаційний сертифікат від 11.07.2014 № 011708);

25. Скарга гр. Кальпети Анатолія Олексійовича від 14.05.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником ФОП Строгій Віталій Володимирович (кваліфікаційний сертифікат від 19.02.2013 № 002560);

26. Скарга гр. Семеренка Івана Денисовича від 03.05.2021 щодо порушення сертифікованими інженерами – землевпорядниками Івановим Володимиром Володимировичем (кваліфікаційний сертифікат від 12.07.2013 № 011205) та Гринчишиним Русланом Михайловичем (кваліфікаційний сертифікат від 12.12.2014 № 011801);

27. Скарга ГО «Зелений патруль міста Вишневе» від 12.05.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Ізергіною Оксаною Дмитрівною (кваліфікаційний сертифікат від 13.03.2015 № 011905);

28. Скарга Служби автомобільних доріг у Львівській області від 18.05.2021  № 01н-2218/13-07 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником ФОП Грималяк Василем Ярославовичем (кваліфікаційний сертифікат від 13.03.2013 № 002933);

29. Скарга Деражнянської міської ради від 17.05.2021 № 02.02-08/825 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Вознюк Віталієм Анатолійовичем (кваліфікаційний сертифікат від 13.05.2019 № 013972);

30. Колективна скарга Кемінь Василя Михайловича, Ізай Василя Дмитровича та Ізай Івана Дмитровича від 17.05.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Вакаровим Михайлом Михайловичем (кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2013 № 000755);

31. Скарга Боярського ЛВУМГ ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 11.05.2021 № 7305ВИХ-21-790 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Завалідров Сергій Костянтинович (кваліфікаційний сертифікат від 18.01.2013 № 000461);

32. Скарга Боярського ЛВУМГ ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 17.05.2021 № 7305ВИХ-21-842 щодо порушення інженером – землевпорядником, який працює у складі ТОВ «ЕКЕР» Гребінь Н. С.;

33. Скарга Боярського ЛВУМГ ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 19.05.2021 № 7305ВИХ-21-866 щодо порушення інженером – землевпорядником, який працюює у складі ТОВ «Трад-Омаш» Левченко Олегом Васильовичем;

34. Скарга Боярського ЛВУМГ ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 21.05.2021 № 7305ВИХ-21-885 щодо порушення інженером – землевпорядником, який працює у складі КОФ ДП «ЦДЗК» Жуковою М. С. та інженером – землевпорядником, який працює у складі ТОВ «НВФ «Геліос» Мельничук В. В.;

35. Скарга Боярського ЛВУМГ ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 27.5.2021 № 7305ВИХ-21-925 щодо порушення сертифікованими інженерами – землевпорядниками, які працюють у складі ТОВ «Київський інститут земельної реформи», Гресь Таїсією Сергіївною (кваліфікаційний сертифікат від 19.04.2013 № 010608) та інженером-землевпорядником, який працює у складі  ТОВ НВФ Азимут Груп Кальфа Ю. М.;

36. Скарга Боярського ЛВУМГ ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 27.05.2021 № 7305ВИХ-21-929 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Счастлівцевим Андрієм Вікторовичем (кваліфікаційний сертифікат від 16.05.2013 № 010096);

37. Скарга Боярського ЛВУМГ ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 03.06.2021 № 7305ВИХ-21-969 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Кушнір Віталієм Валентиновичем (кваліфікаційний сертифікат від 09.07.2020 № 014271);

38. Скарга Боярського ЛВУМГ ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 03.06.2021 № 7305ВИХ-21-977 щодо порушення інженером – землевпорядником, який працює у складі ТОВ «Фірма Вертикаль» Пустовойтовим А. В.;

39. Скарга Боярського ЛВУМГ ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 07.06.2021 № 7305ВИХ-21-988 щодо порушення сертифікованими інженерами – землевпорядниками Поливач Лесею Василівною (кваліфікаційний сертифікат від 10.06.2015 № 011996), Поливач Петром Віталійовичем (кваліфікаційний сертифікат від 15.03.2013 №010012) та Петриченко Дмитром Сергійовичем (кваліфікаційний сертифікат від 30.01.2013 № 001498);

40. Скарга Боярського ЛВУМГ ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 16.06.2021 № 7305ВИХ-21-1075 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядникам Неділько Наталією Володимирівною (кваліфікаційний сертифікат від 19.12.2013 № 011576) та Шияновим Юрієм Олександровичем;

41. Скарга гр. Лозенка Вадима Сергійовича від 25.06.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником ФОП Гончар Дмитром Олександровичем (кваліфікаційний сертифікат від 15.06.2020 № 014546);

42. Скарга Служби автомобільних доріг у Львівській області від 16.06.2021 № 05-2743/13-07 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Кічулою Галиною Мирославівною (кваліфікаційний сертифікат від 08.06.2017 № 013744);

43. Скарга Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області від 30.06.2021 № 07/1-1705 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником ФОП Глущенко Романом Миколайовичем (кваліфікаційний сертифікат від 24.12.2012 № 000018);

44. Скарга Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області від 30.06.2021 № 07/1-1706 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником ФОП Глущенко Романом Миколайовичем (кваліфікаційний сертифікат від 24.12.2012 № 000018);

45. Скарга Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області від 30.06.2021 № 07/1-1707 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником ФОП Глущенко Романом Миколайовичем (кваліфікаційний сертифікат від 24.12.2012 № 000018);

46. Скарга Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області від 30.06.2021 № 07/1-1708 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником ФОП Глущенко Романом Миколайовичем (кваліфікаційний сертифікат від 24.12.2012 № 000018);

47. Скарга Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області  від 30.06.2021 № 07/1-1709 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником ФОП Глущенко Романом Миколайовичем (кваліфікаційний сертифікат від 24.12.2012 № 000018);

48. Скарга Боярського ЛВУМГ ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 23.062021 № 7305ВИХ-21-1114 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Коваленко Наталією Анатоліївною (кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2013 № 000764);

49. Скарга гр. Касимова А. П. від 25.06.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Очеретько Ольгою Вікторівною (кваліфікаційний сертифікат від 04.06.2014 № 012214);

50. Скарга гр. Бондаренко Марини Вячеславівни від 24.06.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Стороженко Олексієм Івановичем (кваліфікаційний сертифікат від 12.04.2017 № 013472);

51. Колективна скарга гр. Назаренко Людмили Олексіївни та Назаренко Валентини Олексіївни від 22.06.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Гордієнко Юрієм Юрійовичем (кваліфікаційний сертифікат від 16.05.2016 № 010432);

52. Скарга депутата Переріслянської сільської ради Чумбея Володимира Васильовича від 31.05.2021 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником Лесь Мирославою Василівною (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 № 001239);

53. Скарга Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади  від 30.06.2021 № 01-21/1695 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником, який працює у складі ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Кравцем Сергієм Романовичем (кваліфікаційний сертифікат від 24.12.2012 № 000143);

54. Колективна скарга гр. Пулянович Валентини Іванівни та гр. Пулянович Миколи Миколайовича від 28.06.2021 порушення сертифікованими інженерами – землевпорядниками Добровим Денисом Вікторовичем (кваліфікаційний сертифікат від 12.10.2017 № 013804) та Холявко Сергієм Георгійовичем (кваліфікаційний сертифікат від 31.03.2015 № 012835);

55. Скарга Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 24.06.2021 № 12/44/02-23 щодо порушення сертифікованим інженером – землевпорядником ФОП Сидоренко Миколою Миколайовичем (кваліфікаційний сертифікат від 03.10.2013 № 010980).

Джерело: https://land.gov.ua

 

Кваліфікаційна комісія Держгеокадастру проведе чергове засідання 29 липня 2021 року

16 липня 2021 року

У порядку денному:  1. Розгляд заяв про допуск до складання кваліфікаційних іспитів, документів і матеріалів, що надійшли до Кваліфікаційної комісії та прийняття рішення про допуск осіб, що подали зазначені документи, до складання кваліфікаційного іспиту. 2. Розгляд листів, заяв, клопотань від фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування стосовно анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерам-землевпорядникам.

Сертифіковані інженери-землевпорядники, на дії чи бездіяльність яких до Кваліфікаційної комісії надійшли скарги, - повідомляє земельне відомство, - можуть взяти участь у засіданні безпосередньо або дистанційно (приєднавшись до онлайн-конференції), попередньо надіславши свої пропозиції та заперечення стосовно порушених питань у скаргах з метою їх розгляду на черговому засіданні Кваліфікаційної комісії до 28 липня.

Джерело: https://land.gov.ua

 

Рішення Київської міської ради про передану земельної ділянки товариству у довгострокову оренду без  проведення аукціону скасовано                                             

15 липня 2021 року  

Постановою Північного апеляційного господарського суду за апеляційною скаргою Київської міської прокуратури скасовано рішення суду першої інстанції та задоволено позов прокуратури про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди та визнання відсутності прав на земельну ділянку площею 0,1540 га вартістю понад 4 млн гривень.

 Установлено, що Київською міською радою у порушення вимог земельного та містобудівного законодавства без проведення земельних торгів і без внесення змін до Генерального плану м. Києва прийнято рішення про передачу товариству у довгострокову оренду на 10 років земельної ділянки для обслуговування та експлуатації об’єктів дорожнього сервісу зі знесенням, в межах червоних ліній, будівель і споруд та влаштування в’їздів, виїздів на вул. Сирецькій у Подільському районі м. Києва.

 Вказане рішення прийнято у зв’язку з переходом до товариства права власності на нерухоме майно загальною площею 68,4 кв.м, що становить менше 5% площі, наданої йому в оренду земельної ділянки.

 За таких обставин, суд, погодившись з доводами прокурора, скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позовні вимоги прокурора у повному обсязі.

Джерело: https://kyiv.gp.gov.ua

 

1639 гектарів земельних ділянок узбережжя Білозерського лиману повернуто у власність держави

15 липня 2021 року

Північний апеляційний господарський суду скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позов прокурора про визнання незаконними та скасування розпоряджень державної адміністрації щодо поновлення договорів оренди землі, а також визнання недійсними додаткових угод та повернення земельних ділянок водного фонду Білозерського лиману у державну власність.

 Встановлено, що на підставі розпоряджень  товариству всупереч встановленого законодавством порядку поновлено договори оренди земельних ділянок водного фонду загальною площею 1 639 га, без укладення договорів щодо оренди водних об'єктів та проведеної нормативної грошової оцінки землі.

 При цьому, до складу спірних земельних ділянок входить Білозерський лиман, який є водосховищем комплексного призначення та взагалі не може бути об’єктом оренди і відповідно передаватися у користування на умовах оренди.

 Завдяки активній позиції Київської міської прокуратури суд апеляційної інстанції погодився з доводами прокурора, скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Пресслужба Київської міської прокуратури

 

Нотаріус зобов’язаний письмово повідомити орендаря про намір орендодавця продати  земельну ділянку, - Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України

14 липня 2021 року

Переважне право на викуп землі орендарем було в нашому законодавстві й раніше – в Законі України «Про оренду землі» та Цивільному кодексі.

Але для того, щоб мінімізувати ризики реалізації цього права після старту земельної реформи, - пише Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України на своїй сторінці «Борітеся – поборите!» у Facebook,  власникам і орендарям варто знати, що:

  1. Переважне право може бути тільки в орендаря. Ті, хто користуються землею на підставі договору емфітевзису чи іншого договору, не мають такого права.
  2. Переважне право можна реалізувати лише якщо ділянка продається. Якщо вона відчужується даруванням, внесенням до статутного капіталу чи іншим способом, переважного права в орендаря немає.
  3. Власник має зареєструвати у нотаріуса намір продати ділянку не пізніше ніж за 2 місяці до дня укладення договору купівлі-продажу землі. Проте, навіть без реєстрації наміру орендар сам може повідомити власника про те, що має намір викупити його ділянку.
  4. Після реєстрації наміру власника продати, нотаріус зобов’язаний письмово повідомити про це орендаря.
  5. Орендар може першочергово купити ділянку, якщо виплатить ціну, за якою вона продається. Тобто, власник може продати ділянку іншому покупцю, не орендарю, лише дорожче ціни, запропонованої орендарю.
  6. Для реалізації переважного права орендар і власник повинні з’явитися до нотаріуса в дату і час, призначені для укладення договору. Якщо орендар не з’явиться до нотаріуса вчасно, вважатиметься, що він відмовився від свого переважного права.

Разом з тим, я закликаю власників ділянок не поспішати розпоряджатися ними. Земля – це найбільш цінний ресурс, який постійно буде збільшуватися в капіталізації – зростатиме ціна не лише за вартість, а й за її оренду.

Саме розумне й ощадливе землеволодіння збагатить Україну й кожного українця! 

 

Справедлива ціна української землі становить 3–6 тис. доларів за гектар, — Concorde Capital

14 липня 2021 року

Справедлива ціна української землі становить від 2680 до 5700 євро/га. Таку заяву зробили провідні фахівці інвестиційної компанії Concorde Capital 13 липня в Києві під час презентації онлайн-платформи KupiPai.

Як пояснили фахівці інвесткомпанії, такі цифри отримані в результаті розрахунків за аналогією з країнами Східної Європи, в яких ринок сільськогосподарських земель вже працює певний час. Наприклад, співвідношення ціни землі до факторного доходу з гектара за рік у східноєвропейських країнах ЄС становить у середньому 10,2, знаходячись у більшості з них у межах від 10 до 12,8 (виняток становлять тільки Угорщина з показником 5,9 і Румунія з показником 8,4). В Україні факторний дохід з гектара в 2019 р. (новіших даних немає) становив 263 євро/га.

Помноживши це значення на 10,2, отримуємо 2681 євро/га.

Іншим орієнтиром ринкової вартості землі фахівці Concorde Capital називають співвідношення ціни до річного доходу від оренди. У країнах Східної Європи він становив у середньому 47,5. Щоправда, залежно від країни це співвідношення сильно змінювалось — від 21,7 в Болгарії і 29,1 в Угорщині до 60–67 в Латвії, Чехії та Польщі.

В Україні ставка оренди за гектар становила в 2019 р. 120 євро/га, перевищуючи, до речі, показники чотирьох членів ЄС (країни Балтії і Словаччина). Помноживши 120 євро/га на середній показник у країнах Східної Європи, отримуємо 5700 євро/га. Це вище, ніж середня ціна землі в тих самих країнах Балтії, Словаччині, а також Болгарії й Угорщині.

Однак на перших порах ціна землі, на думку фахівців Concorde Capital, визначатиметься виходячи з чинної доходності оренди землі, яка наразі становить близько 7% її оціночної вартості. Тобто, за середньої орендної ставки 120 євро/га інвестиції в землю вигідні за ціни не вище 1680 євро/га.

Джерело: https://propozitsiya.com/ua

 

Для придбання землі фермери зможуть отримати державні гарантії на портфельній основі, - Мініністерство фінансів України

 14 липня 2021 року

Уряд прийняв постанову «Про деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі».

Так, документ передбачає можливість надання державних гарантій за кредитною підтримкою на придбання землі сільськогосподарського призначення, що дозволяє надати підтримку малим фермерам у рамках реалізації земельної реформи.

Крім того, реалізація документа дозволяє визначити механізми надання державних гарантій на портфельній основі, а також встановити вимоги до відбору банків, які матимуть право отримувати такі гарантії. Також затверджуються вимоги до позичальників та зобов’язань, за якими банки-кредитори можуть отримати забезпечення у вигляді державних гарантій.

У свою чергу, АТ «Укрексімбанк» визначається агентом гаранта, до функцій якого, зокрема, належить перевірка правильності отриманих від банків-кредиторів документів і розрахунків.

Джерело: https://www.kmu.gov.ua

 

Можливості одночасного переходу прав на земельну ділянку з переходом прав на об'єкт нерухомого майна, який на ній розташований, обговорять в Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики

14 липня 2021 року

Сьогодні, 14 липня 2021 року,  у порядку денному засідання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики розгляд проєкту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо одночасного переходу прав на земельну ділянку у зв’язку з переходом прав на об'єкт нерухомого майна, який на ній розташовано), друге читання (реєстр. № 5248 від 15.03.2021). Також народні депутати планують затвердити рекомендації щодо виїзних комітетських слухань на тему: «Актуальні питання соціального розвитку сільських територій» (7 липня 2021 року, м. Новоград-Волинський, Житомирська обл.) і  Звіт про роботу Комітету за період роботи п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та План роботи Комітету на період роботи шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Джерело: http://komagropolit.rada.gov.ua

 

Проблеми з застосування механізмів щодо впровадження Закону України № 711-IX від 17 червня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» обговорили у Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин

13 липня 2021 року

Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин за участю голови громадської організації «Асоціації фахівців землеустрою України» Полтавця Анатолія, кандидата економічних наук, Тараса Євсюкова декана факультет землевпорядкування у Національному університеті біоресурсів і природокористування України Тараса Євсюкова, доктор економічних наук, професора, а також представників Держаної служби з питань геодезії, картографії та кадастру організував обговорення механізмів впровадження Закону України № 711-IX від 17 червня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель», готовність до реалізації  передбачених урядом механізмів та можливі проблеми у їх застосуванні.

Остаточне набрання чинності цього закону відбудеться 24 липня 2021 року.

 

Отримання інформації з ДЗК про земельну ділянку стало простішим

13 липня 2021 року

Відтепер розробники програмного забезпечення можуть скористатися АРІ (прикладний програмний інтерфейс) вебресурсу «Е-Сервіси» Держгеокадастру «Отримання інформації про земельну ділянку по перетину з координатою».

Як це працює: після реєстрації на вебресурсі «Е-Сервіси» та отримання ключів використання АРІ, отримання відомостей про земельну ділянку (кадастровий номер, категорія земель, код цільового призначення, площа, форма власності та ін.) здійснюється за запитом по географічній координаті.

Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру продовжує вживати заходів щодо спрощення доступу до даних Державного земельного кадастру та запровадження нових електронних сервісів у цьому напрямку.

Джерело: https://land.gov.ua/

 

600 земельних угод укладено станом на сьогодні з початку відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення, - Мінагрополітики

 13 липня 2021 року

Площа земель, щодо яких зареєстровано 600 правочинів, становить 649 гектарів. Найбільше гектарів на сьогодні реалізовано в Полтавській, Харківській та Дніпропетровській областях – відповідно 115,6; 112,7 та 72,7.

За 12 днів роботи ринку землі 3409 нотаріусів подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру, із них 3319 погоджено, 39 перебувають у черзі на розгляд, а відмову отримали 450.   

Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі. 

Довідково

1 липня Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко офіційно оголосив старт ринку землі. До 2024 року купувати сільськогосподарську землю можуть тільки фізособи-громадяни України з обмеженням в 100 гектарів. Закон про ринок землі забороняє купувати землю іноземцям. Питання продажу землі особам без українського громадянства та іноземцям вирішуватиметься тільки на загальнонаціональному референдумі.

Джерело:https://minagro.gov.ua

 

Економічно зважена вартість землі в Україні становить 51,2 тис. грн за гектар 

10 липня 2021 року

Ринок сільськогосподарських земель вже відкрився, проте про формування ринкової ціни на землю ще рано говорити, тому що кількість укладених угод купівлі-продажу замала. На формування ціни кожної окремої земельної ділянки буде впливати її нормативна грошова оцінка, площа, мізцерозташування, середня врожайність, орендна плата.

Наразі для визначення економічно зваженої вартості сільськогосподарських земель потрібно врахувати поточну орендну плату за землю (як дохід від розміщених інвестицій) та ставку по довгостроковим кредитам в іноземній валюті (як критерій оцінки використання грошових коштів). В 2020 році орендна плата за землю становила в середньому 3425 грн за 1 гектар по Україні, а ставка по довгостроковим кредитам в іноземній валюті – 6,7%. Таким чином, економічно обгрунтована середня вартість землі в Україні становить 51,2 тис. грн за гектар.

 "В кожній окремій області ціна на землю буде нерівномірною. В деяких областях вона буде коливатись в 2 - 2,5 рази. Найдорожчі гектари будуть у Київській області, - там ціна 1 га коливатиметься від 26,5 тис. грн до 74,6 тис. грн.

Максимальна ціна на землю прямо корелюється з найвищими врожаями в 2020 році в таких областях як: Вінницька, Івано-Франківська, Львівська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Чернігівська. В цих областях врожайність перевищувала 5 т/га, а ціна 1 га сягатиме 2 - 2,5 тис. дол. США. Найнижча ціна прогнозується у Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Херсонській областях – вона трохи перевищуватиме 1 тис. дол. США за 1 га", - пояснює Елліна Юрченко, експерт із земельних питань УКАБ.

Джерело: https://ucab.ua

 

Посадовці Держгеокадастру упродовж 2019–2021 років приймали незаконні рішення щодо виділення та приватизації земельних ділянок у Карпатах

10 липня 2021 року

Працівники Територіального управління ДБР Львова викрили злочинні схеми в Івано-Франківській області, через які було незаконно приватизовано понад 120 га землі.

Встановлено, що посадовці Держгеокадастру у змові з керівниками приватних проєктних організацій протягом 2019–2021 років приймали незаконні рішення щодо виділення та приватизації земельних ділянок поруч із населеними пунктами Бистриця, Поляниця, Микуличин, Хом’яківка, Стримба, Зелена та вздовж річки Бистриця Надвірнянська у Івано-Франківську.

Операції проводили без жодних погоджень із місцевою владою та суміжними користувачами. Під «приватизацію» потрапили навіть землі лісового та природно-заповідного фонду.

Зловмисники виділяли ділянки на підставних осіб, здебільшого із числа учасників АТО, а потім використовували землю на власний розсуд. За попередніми даними, за такою схемою було приватизовано понад 120 га землі, попередньо встановлена сума завданих збитків – понад 100 млн гривень.

Слідчі ДБР провели обшуки у службових приміщеннях Держгеокадастру, проєктних організаціях, а також в помешканнях фігурантів. Вилучено чернетки, комп’ютерну техніку, електронні носії інформації, що підтверджують злочинну діяльність.

Заплановано проведення експертиз, готуються повідомлення фігурантам про підозру у вчиненні злочину групою осіб, зловживанні владою, одержанні неправомірної вигоди службовою особою (ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 ,ч. 3 ст. 368 КК України).

Під час досудового розслідування перевіряється причетність працівників правоохоронних органів до прикриття злочинної схеми.

Процесуальне керівництво у справі здійснює Львівська обласна прокуратура, оперативний супровід – Нацполіція.

Джерело:https://dbr.gov.ua/news/

 

На 13,16 гектари збільшиться площа міжнародного аеропорту «Київ» імені Ігоря Сікорського

9 липня 2021 року

Київська міська рада надала Міжнародному аеропорту «Київ» ім. І. Сікорського земельну ділянку під подальшу його реконструкцію. Відповідне рішення підтримали 82 депутати. Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко.

Так, депутати затвердили проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (13,16 га) КП «Міжнародний аеропорт «Київ» ім. І. Сікорського» для будівництва та обслуговування об’єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури та об’єктів зв’язку між вулицями Медова та Промениста у Солом’янському районі міста.

«Сьогодні ми зробили важливий крок для розвитку Міжнародного аеропорту "‎Київ"‎ ‎– продовження його злітно-посадкової смуги Аеропорт "‎Київ"‎ ‎ має стратегічне значення і для нашого міста, і для усієї України. І це – єдиний столичний аеропорт, який знаходиться у межах міста. Тому збільшення його потужностей сприятиме комфорту як киян, так і гостей столиці».

Джерело: https://kmr.gov.ua/

 

Те, що ми передали всю землю громадам, дало нові можливості розвитку кожної області, - Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України

9 липня 2021 року

Продовжуємо розбудовувати співпрацю на місцях. Підписали меморандум із Тернопільська обласна державна адміністрація і Всеукраїнська асоціація громад. Обговорили з головами ОТГ та аграріями особливості відкриття ринку землі в регіоні, земельну децентралізацію, державну підтримку АПК. Завітали на відкриття нової лінії виробництва соків, джемів та варення місцевого фермерського господарства «Гадз» із інвестиціями понад 80 млн гривень. Відвідали молочно-тваринницьку ферму, де цьогоріч розпочали реконструкцію молочного комплексу вартістю майже 316 млн гривень, - повідомляє Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України на своїй сторінці «Борітеся – поборите!» у Facebook.

Такі приклади результатів співпраці влади, бізнесу й громад ми бачимо в кожному регіоні. Те, що ми передали всю землю громадам, дало нові можливості розвитку кожної області.

Тернопільщина була одним з тих регіонів, які чітко й голосно вимагали прозорості державної підтримки і порядку на власній землі. Ми виконали обіцяне: земля у власності громад, працюють програми кредитування 5-7-9% та компенсації вартості обладнання зберігання, ліній сортування та переробки продуктів садівництва.

Разом із цим ми послідовно відстоюємо рівність усіх у сплаті податків! Економіка країни не може зростати, якщо частина бізнесу безкарно ухиляється від оподаткування. Сьогодні центральна і місцева влада працюють в єдиному напрямку розвитку агросектора. Завдяки цифровізації, відкритим реєстрам та співпраці гілок влади ухилення від податків в Україні буде ліквідовано.

Саме для спільного подолання проблем, які накопичувалися десятиліттями, МінАгро розбудовує систему нових, партнерських відносин влади, бізнесу і громад в Україні. Лише разом ми здатні підняти економіку й добробут країни.

 

У зв'язку із запуском ринку землі Шмигаль очікує додаткові інвестиції на $10 мільярдів

8 липня 2021 року

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль очікує додаткові інвестиції на 10 млрд доларів у зв'язку із початком роботи ринку сільськогосподарських земель.

Про це він сказав, відкриваючи у Вільнюсі вступну сесію Конференції з питань реформ в Україні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ринок фактично почав свою роботу і, я переконаний, що протягом наступного року він отримає дуже хороші перспективи, дуже добрий розвиток та дасть важливий поштовх для розвитку економіки. Ми очікуємо до 10 млрд доларів США додаткових інвестицій у зв'язку із початком роботи ринку сільськогосподарських земель”, - сказав Шмигаль.

Він зазначив, що за оцінками Світового банку, зняття мораторію на продаж землі призведе до збільшення ВВП України майже на 2 %.

 

За перші 6 днів відкриття ринку землі зареєстровано 322 угоди

7 липня 2021 року

За перші 6 днів після відкриття ринку було зареєстровано 322 угоди на земельні ділянки, щодо яких раніше діяв мораторій. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Уряду 7 липня 2021 року? – повідомляє Департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.

«Запуск ринку землі. Без перебільшення – одне з найбільших досягнень за роки незалежності. Українці стали справжніми господарями своєї землі, адже відтепер можуть не просто нею володіти, а за бажанням – вільно розпоряджатися. Запровадження земельної реформи містить низку рішень та заходів, які встановлюють прозорі та зрозумілі правила гри для всіх учасників ринку, але найголовніше для її власників – громадян України та українських громад», — підкреслив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр додав, що угоди з купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення укладаються прозоро та згідно з встановленими процедурами, а міфи щодо масового розпродажу земель та вивозу українського чорнозему за кордон — залишились тільки міфами.

 

Ринок землі працює, будь-який нотаріус може отримати доступ до Державного земельного кадастру протягом доби

6 липня 2021 року

На момент старту ринку земель сільськогосподарського призначення доступ до Державного земельного кадастру, необхідний для перевірки дотримання покупцем законодавчого обмеження щодо площі земель “в одні руки”, мали 879 нотаріусів (із загальної кількості у близько шість з половиною тисяч).

Лише за кілька днів після відкриття ринку земель до Держгеокадастру надійшло більше двох тисяч заяв від нотаріусів щодо надання доступу до Державного земельного кадастру. 

Про це повідомляє пресслужба відомства.

Земельне відомство, а також Державне підприємство “Центр Державного земельного кадастру” були готові до цього ажіотажу. Було спеціально розроблено спрощений, електронний порядок подання заяви, до опрацювання заяв залучено додаткових працівників. Спільно із Нотаріальною палатою України проведено роз’яснювальну роботу, поширено інструкцію з підключення, зроблено презентацію процедури підключення, викладені у загальний доступ та поширено відповідні відеоматеріали. Заяви нотаріусів розглядаються у строк, що не перевищує доби, невеличка затримка сталася лише у зв’язку із накопиченням великої кількості заяв за вихідні.

Станом на сьогодні від нотаріусів надійшло загалом 2 344 заяви, із них 1 382 заяви погоджено, 233 — відмовлено, 729 перебувають на розгляді.

 

В Україні буде проведено інвентаризацію водних та лісових ресурсів, а також об’єктів комунальної та держвласності

6 липня 2021 року

В Україні проведуть інвентаризацію водних та лісових ресурсів, а також об’єктів державної і комунальної власності, що знаходяться на території тергромад. Про це повідомив очільник Мінрегіону Олексій Чернишов під час наради з представниками міністерств, інших ЦОВВ та облдержадміністрацій щодо виконання Рішення РНБО «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади". Зокрема, у заході взяли участь представники Міндовкілля, Держгеонадра, ДПС, Держгеокадастру, Мін’юсту, Мінекономіки, Мінагрополітики, Фонду Держмайна, Держводагентства та Держлісагенства.

Про це повідомляє пресслужба Мінрегіону.

«Згідно з інформацією від Міндовкілля, Держводагентства та Держлісагентства щодо об’єктів поверхневих вод, основних характеристик лісництв та територій, яку вони займають, наразі виникла необхідність проведення ретельної системної роботи для отримання достовірної інформації про такі об’єкти та здійснення заходів з їх оцифровування», – зазначив Олексій Чернишов.

Своєю чергою, заступник Міністра В’ячеслав Негода наголосив, що «задача наразі – скоординувати роботу, створити дорожню карту по кожному напрямку та визначити терміни виконання. Для цього ми повинні з’ясувати, які є проблеми, і що потрібно зробити на рівні центральної влади».

Зазначимо, за підсумками наради учасники погодили рішення щодо створення комісій на регіональному рівні із залученням представників галузевих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

 

Сьогодні, липня 2021 року, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продажу земельних ділянок та набуття права користування ними через електронні аукціони»

6 липня 2021 року

Відповідно до цього Закону продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюються на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону у випадках та порядку, встановлених главою 21 Земельного Кодексу.

Відчуження орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності без згоди орендаря не допускається.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:

  • розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;
  • використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів;

Продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, передача їх у користування, продаж прав емфітевзису, суперфіцію на них, крім випадку, визначеного пунктом "в" частини першої статті 135 земельного Кодексу, можуть здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельних ділянок.

Земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів.

Земельні торги проводяться в електронній торговій системі, що перебуває у державній власності.

Порядок функціонування та адміністрування електронної торгової системи затверджує Кабінет Міністрів України.

Джерело: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1444-20#Text

 

71,7% опитаних українців підтримують проведення референдуму про заборону продажу сільгоспземель, 84% українців проти продажу сільгоспземлі іноземцям

5 липня 2021 року

71,7% опитаних українців підтримують проведення референдуму щодо заборони продажу сільгоспземлі, при цьому, 84,1% опитаних - не підтримують продаж землі іноземцям.

Про це свідчать результати опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології 22-29 червня 2021 року.

Зазначається, що 21% опитаних не підтримують проведення референдуму щодо заборони продажу сільськогосподарської землі ще 7,2% - не визначились або відмовились відповідати.

"У разі проведення референдуму, на який буде винесене запитання "Чи підтримуєте Ви заборону на продаж сільськогосподарської землі?" 65,2% респондентів проголосували б "за", а 21,8% проголосували б "ні".

Ще 6,5% не взяли б участі у голосуванні, а 6,4% не визначилися або відмовилися відповідати. Таким чином, серед респондентів, які взяли б участь у голосуванні, 74,9% підтримали б заборону", - йдеться у повідомленні.

Водночас 84,1% опитаних не підтримують продаж сільськогосподарської землі іноземцям.

Підтримують продаж іноземцям - 12,1% (а ще 3,8% не змогли або відмовилися відповідати).

Опитування проводив КМІС з 22 до 29 червня 2021 року методом особистого ("face-to-face") інтерв'ю з використанням планшета (CAPI, computer-assisted personal interviews).

Опитано 2031 респондента, що мешкають у 107 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 3-х ступеневою стохастичною вибіркою з квотним відбором на останньому ступені, що репрезентативна для населення України віком від 18 років.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,9% - для показників близьких до 25%, 2,2% - для показників близьких до 12%, 1,5% - для показників близьких до 5%.

Джерело: http://kiis.com.ua/ 

 

СБУ зупинила зловмисників, які хотіли захопити 50 га державного лісу на елітних землях Київщини

5 липня 2021 року

Служба безпеки України блокувала схему незаконної приватизації державних земель на Київщині. Зловмисники намагалися вивести з держвласності територію лісового фонду у Вишгородському районі. Її площа - 50 га, а орієнтовна вартість - понад 100 млн грн.

Співробітники СБУ встановили, що організатори «схеми» залучили до неї посадових осіб одразу трьох державних установ:

  • Головне управління Держгеокадастру у Київській області;
  • Вишгородська РДА;
  • ДП «Вищедубечанське лісове господарство» Державного агентства лісових ресурсів України. 

Посадовці діяли за незаконну грошову винагороду і виконували злочинні вказівки організаторів «схеми». 

У межах кримінального провадження правоохоронці провели санкціоновані обшуки за місцями злочинної діяльності фігурантів. Під час обшуків вилучено документи, які підтверджують протиправний характер їхньої діяльності.

Дії зловмисників кваліфіковано за ч. 4 ст. 190 (шахрайство) та ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України. Вирішується питання щодо оголошення підозри організаторам і співучасникам протиправної діяльності.

Джерело: https://ssu.gov.ua/

 

Існує низка суб'єктивних причин, які універсальними методами вирішити неможливо, - Анатолій Мірошниченко, перший заступник голови Держгеокадастру

 3 липня 2021 року

Користувачу можуть відмовити у внесенні відомостей про земельну ділянку до Держкадастру через невідповідності до чинних законодавчих норм.

 «Варіантів такої невідповідності дуже багато. Ми намагаємося боротися із відмовами, коли вони надумані і формальні, адже не будь-яка формальна невідповідність законодавству має спричиняти відмову у реєстрації. З цього приводу на офіційному вебсайті Держгеокадастру розміщена низка листів з роз'ясненнями, хоча вони і не вирішують всіх питань, адже існує низка суб'єктивних причин, які універсальними методами вирішити неможливо», — розмірковує Анатолій Мірошниченко, перший заступник голови Держгеокадастру,  експерт у сфері правового регулювання земельних відносин.

Він вважає, що коли людина отримує відмову, перш за все, треба критично подивитися, наскільки ця відмова обґрунтована. Досить часто заявники вважають, що відмова апріорі незаконна. Якщо це дійсно так, то зі скаргою варто звернутися до Держгеокадастру або до суду і таким чином захищати свої права.

Джерело: AgroPolit.com

 

Усе про земельні ділянки, їх власників, користувачів відтепер можна довідатися на порталі з моніторингу земель

3 липня 2021 року

Портал з моніторингу земель розпочав роботу на сайті Держгеокадастру. Там публікуються дані стосовно площі відчужених земель, переданих у користування, ціни та дані про площі, набуті у власність одним суб`єктом. Про це повідомив Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України, під час виступу у Верховній Раді

«Будь-яка особа може ознайомитися на сайті з інформацією про вартість земельних ділянок, речових прав на них, розмір оплати за право користування ними», – зауважив він.

 

Старт ринку землі фактично обмежив право юросіб на її придбання. Напередодні відкриття ринку землі проходили десятки угод між юридичними особами, які проводили операції купівлі-продажу, - Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства 

3 липня 2021 року

В Україні під час мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення фактично існував тіньовий ринок, - вважає Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України.

«За умов мораторію юридичні особи купували, продавали землю, юридичні особи акумулювали десятки тисяч гектарів. В останній день напередодні відкриття ринку землі проходили десятки угод між юридичними особами, які проводили операції купівлі-продажу», – зауважує чиновник.

На його переконання, старт ринку землі фактично обмежив право юросіб на придбання землі.

З виступу Романа Лещенка у Верховній Раді

 

Ринок землі: у Кабміні озвучили вартість гектару

2 липня 2021 року

У Кабінеті міністрів озвучили вартість землі. Один гектар сільскогосподарської землі в Україні наразі коштує близько 50 тис. гривень, ціна зростатиме щороку на 7-10%.

Про це під час години запитань до уряду в Верховній Раді повідомив міністр Роман Лещенко.

"Наші аналітичні дані підтверджують, що вартість – близько 50 тис. гривень за гектар. Що стосується зростання вартості, по нашим оцінкам, воно становитиме 7-10% щороку. Українська земля є недооціненою, але є ринкові фактори, які впливають на зростання ціни, а саме: рекордне зростання на світових ринках цін на сільськогосподарську продукцію", – сказав Лещенко.

При цьому міністр зазначив, що Мінагрополітики радить не поспішати з продажем землі.

"Не варто поспішати розпоряждатися своєю власністю. Земля є найкращим банківським депозитом, який постійно зростатиме в ціні та приноситиме додатковий дохід від орендної плати – лише за минулий рік оренда зросла на 16% по Україні і продовжує зростати", – сказав він.

Джерело: https://www.unian.ua/

 

Запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення — важливий крок для захисту прав українського фермерства, - Денис Шмигаль, прем’єр-міністр України

1 липня 2021 року

- Земельна реформа передбачає створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Кредит зможуть отримати навіть малі фермери, які оброблюють землю до 500 га, та які не мають кредитної історії, — стверджує прем’єр.

- Для купівлі землі треба офіційно показати свої кошти. Всі транзакції йтимуть через банк. Усі договори перевірятимуться нотаріусами.

Саме таким чином, вважає Шмигаль, вдасться вгамувати спекулятивні апетити. 

 

Відсьогодні, 1 липня 2021 року, в Україні вільно торгують землею сільськогосподарського призначення

 1 липня 2021 року

В Україні стартував ринок земель сільськогосподарського призначення.

Громадяни України відсьогодні можуть її вільно продавати та купувати. А з 2024 року набувати право власності на землі сільськогосподаські призначення зможуть юридичні особи, засновниками або кінцевими бенефіціарами яких є українці. Покупці землі не можуть мати бізнес, зареєстрований за кордоном або у офшорних компаніях.

 

Питання оподаткування земельних ділянок розглядатиметься  сьогодні на позачерговому засіданні Верховної Ради

1 липня 2021 року

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков підписав Розпорядження Про скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради України дев’ятого скликання. Депутатам запропонують розглянути 9 питань, серед яких значиться  і проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (реєстр. № 5600), яким пропонується:

в частині плати за землю:

  • розширити базу оподаткування за рахунок запровадження оподаткування земельним податком земельних ділянок, право власності на які не оформлено, але вони фактичного використовуються;
  • скасувати пільги з плати за землю за земельні ділянки, надані закладам науки, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (у разі нецільового використання земельних ділянок);
  • скасувати мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки для всіх земель, крім  сільськогосподарських угідь,яка використовується для цілей оподаткування платою за землю (земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення).

Джерело: https://iportal.rada.gov.ua/preview/anonsy_podij/