ВІДСТУПАТИ НІКУДИ 

Якби на Сумщині хтось заснував номінацію «Конфлікт року», немає жодних сумнівів, що одним із головних претендентів на перемогу у ній стала б ситуація, що виникла у Липоводолинському районі. 

Там виконуючий обов’язки голови райдержадміністрації побив геть усі горщики із місцевими фермерами. Найпотужніші з них — ще й депутати районної ради, тож конфлікт поступово переріс у протистояння між виконавчою та представницькою гілками районної влади. Головний камінь спотикання на стежці, котра не веде сторони одна до одної, а розводить їх у протилежні боки — земля.        

         Граната на полі

         Ще 20 років тому на Сумщині землю нав’язували сільгоспвиробникам, бо було багато «зайвої». 300 тис. га ріллі в області не використовувалось і заростало бур’янами. Зараз за кожен клаптик точиться справжнісінька війна — не лише в переносному, а й у прямому значенні цього нехорошого слова. У Лебединському районі на одне поле, розташоване біля села Курган, претендує два орендарі. Першому землю нібито пообіцяв голова райдержадміністрації, другому — сільський голова. Закінчився цей «квадратно­гніздовий дуалізм» тим, що серед кукурудзи хтось закріпив бойову розтяжку. Граната лише дивом не вибухнула, і всі залишилися живі. Але мирно ця справа навряд чи владнається, бо правоохоронці шукають «автора», і коли знайдуть, він довго не зможе сіяти та збирати врожай. В іншому районі — Сумському голова Битицької сільради за виділення 500 га землі вимагав від сільгоспвиробника 2,5 млн грн хабара, що також доводить: земля так підскочила в ціні, що багато хто не зупиниться ні перед чим, аби нею заволодіти.

         Та повернемося до Липоводолинського району. Там «вибухівка» спрацьовувала вже кілька разів. Двічі на сесіях райради депутати голосували за недовіру голові райдержадміністрації, неодноразово вимагали його відставки у листах до Президента, Генерального прокурора і голови облдержадміністрації. Проти керівника РДА налаштована абсолютна більшість депутатів райради.

        «Мало платять»

         Нинішнього першого заступника голови Липоводолинської райдержадміністрації Віталія Давиденка, котрий весь час виконує обов’язки керівника РДА, призначили на посаду наприкінці 2015 року. Він — переселенець із Донбасу. Виїхали звідти, бо подальше перебування на окупованій території, за словами Віталія Станіславовича, стало небезпечним для сім’ї. Він не приховує, що на високу керівну посаду потрапив завдяки одному з відомих українських політиків. Якби не він, В. Давиденка навряд чи призначили б керувати аж цілим районом.

         — Люди тут зовсім не такі, — поділився він зі мною під час зустрічі. — У них зовсім інший менталітет. У нас там всі були більш­менш рівні, а тут — купка багатіїв, а інші роблять те, що вони скажуть.

         До багатіїв В. Давиденко зараховує своїх головних опонентів у райраді.

         — Вони пишуть про мене Президенту, але в їхніх словах немає і слова правди, — продовжує Віталій Станіславович. — А ми просто хочемо навести тут порядок.

         — А в чому ви бачите непорядок? — поцікавився я.

         — Коли мене призначали на цю посаду, мені так і сказали: у них там своя «ЛНР». Липоводолинська народна республіка! Вони не платять податків, не платять за землю, використовують без дозволів господарські двори. Не платять за паї. Це встановила обласна комісія, яка робила моніторинг. Взяти того ж Івана Сала, власника сільгосптовариства «Беєве». Він говорить, що заплатив більше 6 млн грн податків. А мав би заплатити 26 млн грн, бо має в обробітку тисячі гектарів землі! Знаєте, якою була на Сумщині середня врожайність ранніх зернових? 37,4 ц з гектара. А Сало одержав 67 ц. Завдяки тому, що використовує необліковану землю. Через це й випливла така висока врожайність.        

         Прийоми проти лому

         Сільгоспвиробники Липоводолинського району стверджують, що раніше, при попередніх керівниках, навіть приблизно не відчували такої сваволі з боку райдержадміністрації. На їхнє переконання, в.о. голови РДА зловживає службовим становищем та чинить незаконний тиск на бізнес. «Підтвердженням цього є також непоодинокі факти підписання В. Давиденком договорів оренди державної землі на території Яснопільнянської сільської ради, — пишуть фермери в одному з листів на адресу найвищих посадовців держави. — Договори укладали з агрохолдингом, співвласниками якого є земляки В. Давиденка з Донбасу. Ці договори носять відверто корупційний характер, але анулювали їх лише після того, як люди звернулися до суду та вдалися до протестних акцій».

         — Віталій Давиденко приступив до роботи у січні 2016 року і відразу ж налаштував проти себе всіх, — говорить липоводолинський правник Віктор Маківський. — Керівника РДА можна було б зрозуміти, якби він виставив ті ділянки на конкурс. Але ж він вирішив їх просто передати «своїм людям» — тим, із ким пов’язаний. А ту землю вже давно використовували Іван Сало, Іван Демченко, Іван Чайка…

         — Віталій Станіславович говорить, що фермери, з якими він конфліктує, використовують землю без належного юридичного оформлення. Що насправді засівається значно більше, аніж проходить по паперах…

         — Від мене щойно вийшов чоловік — напевне, ви його бачили, — коментує В. Маківський. — То був Анатолій Сліпченко — керівник агрофірми із села Колядинець. Так от, ця агрофірма декларує 3 тис. га землі, а насправді використовує 2,5 тис. га. І так роблять майже всі: аби в чомусь не звинуватили, керівники сільгосппідприємств перестраховуються, бо значна частина земель є непостійною величиною.

         — У мене близько 2 тисяч людських паїв, — говорить засновник ТОВ «Альянс» Іван Демченко. — Ця земля перебуває у постійному русі: хтось право власності на неї набуває, хтось втрачає. Але у будь­якому випадку сільрада надає довідку до Держгеокадастру, скільки конкретно землі обробляється на її території. Тут все чітко, і якби керівник райдержадміністрації мав бажання у всьому розібратися, він би давно це зробив. Але вони вдалися до найпростішої тактики — до організації «наїздів». У мене фіскальна служба просиділа 3 місяці. Перевіряли 3 останніх роки. Нічого не знайшли, бо все заплачено — і по землі, і по податках.

         — Відомо все із точністю не до гектара, а до сотки! — запевнює власник агрофірми «Мрія» Іван Чайка. — Однак підписання 100% договорів оренди тих же паїв неможливе у принципі. Власники землі чи претенденти на неї дуже довго переоформляють документи, бо, окрім усього іншого, це ще й коштує грошей. У таких випадках орендна плата за використання ділянок накопичується, а коли до­кументи вже готові — виплачується все відразу.

         Агрофірма «Мрія» чекає на податківців. За словами І. Чайки, всі інші, від пожежників до міліції, підприємство вже перевіряли.        

         Податкове навантаження

         Аби з’ясувати, наскільки правий керівник Липоводолинської райдержадміністрації, звинувачуючи фермерів у недоплатах до бюджету, я проаналізував дані Державної фіскальної служби в області. Згідно з ними, у 2015 році податкове навантаження на гектар ріллі становило на Сумщині 311 гривень. Це у 4­5 разів менше, ніж заплатили до бюджету за кожен гектар сільгосппідприємства «Беєве», «Альянс» і «Мрія», до яких у В. Давиденка найбільше претензій. У 2016 році податкове навантаження на гектар зросло на Сумщині порівняно із попереднім роком удвічі.

         Влітку законність використання земель у Липоводолинському районі перевіряла комісія, створена облдержадміністрацією за клопотанням керівника РДА. Без виявлених недоліків, звичайно ж, не обійшлося. Згідно з підготовленою членами комісії довідкою, порушення правил землекористування виявлені у десятка підприємств та підприємців (у цьому переліку, до речі, зовсім немає «Мрії»). Але керівництво райдержадміністрації чомусь «взялося» не за всіх, а лише за тих, хто на сесії райради проголосував за недовіру виконуючому обов’язки голови.

         ...Позаяк був вільний час до маршрутки на Суми, я побував у Беєвому, де знаходиться виробнича база однойменного сільськогосподарського підприємства. Вже кілька десятиріч його очолює Іван Сало — один з найавторитетніших аграріїв на Сумщині, до якого у керівника РДА чомусь найбільше претензій. Мені розповідали, що лише у 2016 році Іван Сало вклав в інфраструктуру рідного села 4,5 млн грн, хоч сам продовжує жити у звичайній хаті. Але побачене все одно вразило: Беєвим в’юнилась гладенька дорога без жодної тріщини на асфальті, до школи вів довжелезний тротуар із вишуканої кольорової плитки, а біля самого «храму освіти» зустрічали стелажі, арки та гігантські вази із квітами. Такого «добровільного податкового навантаження», яке призначив сам собі Іван Сало, я не бачив у більшості міст, не кажучи вже про села. Шкода, що воно залишається непомітним для керівника райдержадміністрації.

        З точки зору прокуратури

         Останнім часом питаннями законності використання землі серйозно опікується прокуратура Сумщини. Восени у відомстві відбувся брифінг на цю тему. Було названо чимало міст та районів, де були зафіксовані випадки правопорушень у земельній сфері. Фігурували Роменський, Охтирський, Краснопільський, Шосткинський, Недригайлівський, Конотопський, Путивльський, Сумський райони та місто Суми. Липоводолинський район серед порушників земельного законодавства на брифінгу не назвали жодного разу. Тим часом, до складу вищезгаданої комісії облдержадміністрації, котра «моніторила» цей район, входив і прокурор Сумської області Віталій Матвієнко.

         На прохання кореспондента «Землевпорядного вісника» у відомстві підбили підсумки річної роботи із наведення порядку у питаннях використаня землі. За словами прокурора відділу прокуратури області Альони Кошлякової, у 2016 році було повернуто до державної власності 936 га землі. До судів заявили позовів в інтересах держави на загальну суму близько 58 млн грн, і з цих коштів уже майже половина відшкодована. Щодо перспективи по інших судових справах, А. Кошлякова говорить: якби прокуратура не була впевнена у міцності своїх позицій, то й до судів не зверталася б.

         На моє прохання Альона Юріївна назвала кілька найбільш проблемних напрямків, де найчастіше відбуваються зловживання у земельній сфері. Зокрема, до 1 квітня 2016 року можна було поза конкурсом одержати землю для фермерського господарства, і цією лазівкою встигли скористатися чимало спритних ділків. Один з них одержав у Роменському районі 225 га сільськогосподарської землі, але згодом виявилося, що ні про яке фермерство не йдеться: новоспечений орендар навіть лопату до рук не взяв, а одразу ж передав ріллю в користування сільськогосподарському підприємству. Тим часом, вартість цієї ділянки становить 6,6 млн грн.

         — Всього було розслідувано та передано до суду матеріали по трьох подібних справах, — деталізує А. Кошлякова. — Загальна площа одержаної нібито для фермерських господарств землі — 467 га, а її вартість становить понад 12,5 млн грн. Два позови із трьох судами поки що не розглянуті.

         Окрім випадків «фіктивного фермерства», у прокуратурі назвали багато інших, коли «бізнесмени» різного калібру, використовуючи державну землю, примудрялися одержувати чималі незаконні бариші. Нерідко використовується механізм мінімізації, а то й узагалі уникнення орендної плати за використання ділянок. Зокрема, у Краснопільському районі за позовом місцевої прокуратури було розірвано договори оренди 5­ти земельних ділянок загальною площею 142 га. Підприємство, одержавши цю ріллю, не обробляло її жодного дня, а передало в суборенду іншому підприємству. За це одержувало від нього певну плату, але із бюджетом грошима не ділилося, а використовувало їх на власний розсуд. Конотопська місцева прокуратура домоглася в суді внесення змін до договору оренди земельних ділянок загальною площею 34,5 га. Завдяки цьому, розмір орендної плати за використання цієї ріллі зріс аж у 10 разів. Згідно з інформацією обласної прокуратури, на Сумщині ще залишились орендарі, котрі платять за землю менше 3 % її оціночної вартості.

         Наступний момент, на який не можуть «закрити очі» у прокуратурі області — нецільове використання землі. Площі, передбачені під сіножаті і пасовища, масово розорюють та засівають. Тим часом, наголошує А. Кошлякова, ці ділянки найчастіше розташовані на схилах ярів та балок, і їх нецільове використання прискорює ерозію та деградацію землі. Органи прокуратури підготували та спрямували до суду два таких позови — вони стосуються нецільового використання близько 200 га сіножатей і пасовищ, і один з позовів прокуратура вже виграла.

         Окрема проблема — незаконне використання землі у містах області. Як правило, мова йде не про гектари, а лише про сотки, але інтереси держави та територіальних громад від того страждають не менше. Близько двох років тривав розгляд судової справи, коли в Сумах підприємець намагався здійснити забудову ділянки площею 20 соток, але вартістю понад 2,2 млн грн.

         — У суді касаційної інстанції прокурором доведено обґрунтованість наших вимог, — підкреслює А. Кошлякова. — А загалом, треба відмітити намагання міської влади у Сумах запровадити практику, коли землю під забудову надають в обхід конкурсних торгів. У неконкурентний спосіб приватні структури в Сумах одержали дозвіл на забудову ділянок комунальної власності загальною площею 0,55 га і вартістю 7,4 млн грн, в іншому місці обласного центру — ділянки площею 18 соток і вартістю 2,2 млн грн для спорудження там автозаправного комплексу. Схожих випадків по Сумах та інших великих містах області можна навести чимало.

         — А чи можна назвати райони, де на Сумщині найчастіше і найнахабніше порушують земельне законодавство?

         — Це залежить від того, наскільки цінна земля та яка від неї віддача, — відповідає А. Кошлякова. — Наприклад, у Середино­Будському та Ямпільському районах, де землі супіщані, маловрожайні, і спокуса незаконно ними заволодіти мінімальна.

         — А якщо взяти Липоводолинськиї район? У бесіді зі мною керівник місцевої РДА скаржився, що фермери в цьому районі мало не задарма користуються землею і майже нічого за неї не платять.

         — Що стосується судових позовів, то органи прокуратури щодо цього району їх не заявляли. Але хочу підкреслити: щоб звернутися до суду, треба зібрати необхідні докази. А це залежить не лише від нас.        

         Далі буде?

         Тим часом, протистояння між керівником РДА та сільгоспвиробниками у Липоводолинському районі триває. Відступати обом сторонам конфлікту немає куди, бо позаду — земля.

         Днями депутати­фермери приїхали до Сум та зустрілися із губернатором Миколою Клочком. Сільгоспвиробники розповіли голові ОДА, що керівник райдержадміністрації Віталій Давиденко не полишає намірів забрати у них землю. Цього разу 50 га ріллі, яку використовує у селі Беєвому однойменне сільськогосподарське підприємство, хочуть віддати мешканцям навіть не Сумщини, а сусідньої Харківської області. М. Клочко пообіцяв у всьому розібратись, але щодо зміни керівництва райдержадміністрації, якого домагаються опоненти В. Давиденка, зазначив: зробити це буде непросто. Бо треба оголосити конкурс на першу посаду в районі, а вона поки що зайнята. Попередній голова Липоводолинської райдержадміністрації Валерій Олещенко не звільнений, а лише відсторонений від посади на період судового розслідування. Цей очільник РДА погорів на рекордному хабарі у 1,5 млн грн. Встиг одержати «перший транш» — половину обумовленої суми.

         Сумська область